Неймовірна точність: загадку Антикітерського механізму розгадали завдяки гравітаційним хвилям

Дослідники, ймовірно, розгадали одну з найдавніших таємниць найстарішого у світі механічного комп’ютера — Антикітерський механізм. Їм це вдалося завдяки поєднанню статистичного аналізу та методів дослідження простору-часу.

Антикітерський механізм
Фрагмент 2100-річного Антикітерського механізму, який вважається найранішим механічним обчислювальним пристроєм, який зберігся, у музеї в Афінах. Фото: Університет Глазго

Антикітерський механізм — найстаріший у світі механічний комп’ютер з ручним керуванням, знайдений у 1901 році біля острова Антикітера, між Кітерою та Критом в Егейському морі. Виготовлений у II столітті до нашої ери, цей бронзовий механізм розміром із взуттєву коробку мав щонайменше 30 зубчастих коліс і дозволяв точно передбачати астрономічні події, такі як рух планет, затемнення і фази Місяця, а також дату майбутніх Олімпійських ігор. Досі залишалося незрозумілим, який тип астрономічного календаря використовувався у механізмі — місячний чи сонячний.

Візуалізація компонентів Антикітерського механізму
Візуалізація компонентів Антикітерського механізму, які використовувалися для обчислення астрономічних подій. Авторство: Університетський коледж Лондона

У 2020 році рентгенівські знімки виявили рівномірно розташовані отвори під пошкодженим календарним кільцем механізму. Проте кільце було неповним, і дослідники припускали, що кількість отворів може бути між 347 і 367, що включало як 354-денний місячний, так і 365-денний сонячний календар.

Наприкінці минулого року, перебуваючи на зимових канікулах, дослідники з Університету Глазго знайшли новий підхід. Професор Грем Воан, користуючись даними експерта Кріса Будіселіча, застосував баєсівський аналіз для підрахунку найбільш ймовірної кількості отворів, враховуючи шість уцілілих фрагментів кільця і розташування отворів на них. Воан встановив, що кільце мало або 354, або 355 отворів.

Реконструкція Антикітерського механізму
Реконструкція Антикітерського механізму у прозорому корпусі

Інший викладач Інституту гравітаційних досліджень університету, Джозеф Бейлі, застосував методику статистичного моделювання, розроблену для вивчення гравітаційних хвиль у просторі-часі. Його аналіз підтвердив, що кільце містило або 354, або 355 дір за радіуса кола 77,1 мм, з невизначеністю близько 1/3 мм. Кожен отвір відрізнявся лише на 0,028 мм, що дуже точно для тогочасних технологій. Отримані результати надають нові докази того, що цей компонент, швидше за все, використовувався для відстеження грецького місячного року.

«Ми адаптували методи, які використовуємо для вивчення Всесвіту сьогодні, щоб краще зрозуміти механізм, який допомагав людям відстежувати небеса майже два тисячоліття тому. Це дало новий погляд на Антикітерський механізм і майстерність грецьких ремісників, які створили цей пристрій. Розташування отворів потребувала дуже складних методів вимірювання і неймовірної точності виконання», — зазначив Бейлі.

Раніше ми розповідали про те, як досліджували небо без телескопів наші далекі предки.

За матеріалами sci.news