У прагненні розкрити таємниці космічного простору вчені зосереджують свою увагу на одній із найпривабливіших та відомих галактик — галактиці Вир (M51). Їхні дослідження націлені на виявлення областей, де виникають нові зорі. Здійснюючи детальне картографування присутності певних хімічних речовин, науковці сподіваються отримати інформацію про умови, необхідні для народження нових світів.
Дослідники нанесли на карту області холодного газу в галактиці Вир, розташовуючи їх як ключові точки, де цей газ поступово конденсується. В результаті утворюються вузли, які стають джерелами для зародження нових зір. Гравітація притягує більше пилу та газу до цих вузлів, доки вони не досягають достатньої щільності, перетворюючись на гаряче ядро, що має назву «протозоря».
Зазвичай вчені аналізують молекули, такі як синильну кислоту та діазенілій, для розуміння процесів формування світил у нашій галактиці. Але пошук цих хімічних речовин в інших галактиках може розширити наше розуміння цих процесів.
«Лише зараз ми можемо провести докладне вимірювання цих ознак у широкому діапазоні в галактиці Вир, за межами Чумацького Шляху, охоплюючи різні зони з різними умовами. Навіть з першого погляду видно, що хоча обидві молекули ефективно показують щільність газу, вони також виявляють цікаві відмінності», — зауважує Єва Шіннерер, керівниця дослідницької групи в Інституті астрономії Макса Планка.
На представленому зображенні відображені області діазенілію в галактиці Вир, які відрізняються від зон, де виявлено синильну кислоту, особливо у центрі галактики. Це може пояснюватися тим, що ці два гази випромінюють світло з різною швидкістю, наприклад, коли вони нагріваються, обертаючись навколо надмасивної чорної діри в серці галактики.
Дослідники вважають, що діазенілій може слугувати більш достовірним показником густини в цьому контексті, хоча його слабкий сигнал ускладнює спостереження. Це створює виклики для його використання при дослідженні менш яскравих галактик, у порівнянні з галактикою Вир.
«Хоча програма спостережень галактики Вир дозволяє нам отримати значні знання про деталі процесів зореутворення, можна вважати її пілотним проєктом. Ми прагнемо досліджувати більше галактик за допомогою подібних методів у майбутньому», — коментує провідна авторка дослідження з Інституту астрономії Макса Планка Софія Штубер.
Раніше ми повідомляли про те, як Hubble зазнімкував космічний вир.
За матеріалами Astronomy & Astrophysics та mpia.de
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
