Навколо інших зір можуть існувати області крижаних тіл, подібні до поясу Койпера, що існує в Сонячній системі. Нещодавно масив антен ALMA використали для дослідження 74 з них і з’ясували цікаві подробиці.

Кометні пояси
Хмари крижаних тіл, подібні до поясу Койпера, існують поблизу багатьох зір навколо Сонця. Нещодавно у цьому пересвідчилися астрономи з Трініті-коледжу Дубліна. Результати свого дослідження вони опублікували в журналі Astronomy and Astrophysics.
Пояс Койпера — це тороїдальна хмара крижаних тіл, що обертається навколо Сонця на великій відстані від нього. Об’єкти в ній надзвичайно тьмяні самі по собі, але коли вони збиваються зі шляху і летять у внутрішні частини Сонячної системи, ми бачимо їх як комети.

Поки що жодної комети у стадії, коли вона має хвіст, за межами Сонячної системи розгледіти не вдалося. А ось самі диски, що складаються з вморожених у кригу камінців, добре видно завдяки тому, що вони розсіюють випромінювання зорі за межами видимого спектра. Саме завдяки йому вчені знають, що такі утворення існують біля інших світил там, де температури коливаються в межах від -150°С до -250°С.
Дослідження ALMA
Проте для того, аби швидко оглянути безліч зір, виявити навколо них кометні пояси і як слід роздивитися їх, потрібний справді потужний радіотелескоп. Саме таким є масив ALMA, розташований у Південній Америці. Він складається з 66 окремих антен, які працюють разом.
У межах програми REASONS (REsolved ALMA та SMA Observations of Nearby Stars) вчені змогли виявити кометні пояси у 20% досліджених зір. Їхня загальна кількість склала 74. Деякі системи містять кілька дисків, що означає, що у проміжках між ними можуть рухатися планети, яких ми не бачимо.
Вчені підтвердили припущення, що чим старшою стає зоряна система, тим меншою є кількість об’єктів, які залишаються у її крижаних поясах. Частина з них перетворюється на комети і з часом випаровується.
Разом дослідники показали, що в кометних поясах протягом мільярдів років можуть зберігатися достатньо масивні об’єкти. Їхній діаметр може коливатися від 140 км і аж до розміру Місяця. Загалом же результати дослідження все ще чекають на своє осмислення.
За матеріалами phys.org