Астрономи використали унікальні можливості космічного телескопа Hubble, щоб зазирнути в серце величезної чорної діри, що живить квазар. Йому вдалося розглянути низку структур, які раніше вислизали від уваги дослідників.
Квазари — це одні з найяскравіших об’єктів у Всесвіті. Вони являють собою ядра галактик, у яких чорна діра винятково активно поглинає навколишню речовину, формуючи навколо себе акреційний диск, що є джерелом найпотужнішого випромінювання.
Метою Hubble став квазар 3C 273, розташований на відстані 2,5 млрд світлових років від Землі. Він вважається першим квазаром, ототожненим із видимим об’єктом (це сталося 1963 року). Оскільки навіть у найсильніші телескопи того часу, він все одно виглядав як зірка, астрономи використовували для його позначення термін квазар, утворений від слів quasi-stellar («квазізоряний» або «схожий на зірку»).
Відтоді наука зробила величезний крок уперед і надала астрономам можливість поглянути на квазар. Для цього був залучений телескоп Hubble. Щоправда, навіть для нього отримання зображення квазара все одно стало непростим завданням. 3C 273 випромінює в тисячі разів більше енергії, ніж усі зірки в Галактиці. Якби він перебував на відстані кількох десятків світлових років від Землі, то був би таким же яскравим на небі, як Сонце.
Тому астрономи скористалися коронографом Hubble, щоб заблокувати відблиски від центру 3C 273. У результаті, їм вдалося розглянути безліч дивних об’єктів у його околицях, включно з кількома плямами різних розмірів і загадковою ниткоподібною структурою у формі літери L. Всі вони перебувають у межах 16 000 світлових років від чорної діри. На думку астрономів, деякі з цих об’єктів можуть бути невеликими галактиками-супутниками, що падають у чорну діру і таким чином постачають їй нову сировину.
Науковці також досліджували джет, що випускається квазаром. Він складається з розпеченої плазми, яка викидається в міжгалактичний простір із навколосвітловою швидкістю. Протяжність джета становить 300 тис. світлових років, що втричі більше діаметра Чумацького Шляху.
У майбутньому астрономи сподіваються вивчити 3C 273 за допомогою телескопа James Webb. Загалом по небу розкидано не менше 1 млн квазарів. Майже всі вони розташовані на дуже великій відстані. Це пов’язано з тим, що зіткнення між галактиками, які постачають їжу для чорних дір, були набагато поширенішими, коли Всесвіт був молодий.
За матеріалами NASA
