Таємничий сигнал «Wow!», зафіксований астрономами 47 років тому, може бути результатом надзвичайно рідкісного явища — взаємодії водневої хмари та нейтронної зорі.
15 серпня 1977 року обсерваторія Big Ear («Велике Вухо») в Огайо зареєструвала інтенсивний радіосигнал, який вразив астронома Джеррі Емана настільки, що він позначив його червоним і написав «Wow!» («Вау!»). Цей сигнал спантеличував науковців, які довго не могли визначити його джерело. Тому в намаганнях його пояснити з’являлося багато найрізноманітніших, місцями навіть фантастичних теорій.
Проєкт Arecibo Wow! (AWOW), використовуючи дані обсерваторії Аресібо в Пуерто-Рико, виявив, що сигнал міг бути спричинений рідкісним явищем, коли масивна воднева хмара почала випромінювати надзвичайно яскраве світло. Абель Мендес, доцент фізики та астробіології Університету Пуерто-Рико, який очолив дослідження, зізнається, що лише недавно почав вивчати цей сигнал. Він розповів, що для багатьох астрономів цей сигнал здавався випадковим, тому йому не приділяли достатньої уваги.
Сигнал «Wow!» був унікальним через свою вузькосмугову частоту та інтенсивність, що тривала 72 секунди. Через це деякі вчені припускали, що сигнал міг бути штучним, можливо, навіть посланням від інопланетної цивілізації. Проте дані, зібрані телескопом Аресібо з 2017 по 2020 рік, вказують на те, що подібні сигнали могли бути викликані міжзоряними хмарами холодного водню.
Мендес і його команда припускають, що сигнал «Wow!» міг бути спричинений магнетаром — типом нейтронної зорі з надзвичайно сильними магнітними полями, які можуть збуджувати атоми у водневих хмарах, спричиняючи їхнє раптове сяйво. Це рідкісне явище потребує подальших досліджень, тому команда планує використовувати Дуже великий телескоп у Чилі для уточнення джерела сигналу.
Мендес визнає, що за останні місяці він дізнався більше про сигнал «Wow!», ніж за все своє життя, і тепер сповнений рішучості продовжити дослідження цієї загадки.
Раніше ми повідомляли про те, що від можливого джерела сигналу «Wow!» не надходить нових передач.
За матеріалами sciencealert.com
