Майбутнє супутникового інтернету почнеться з дуже короткого польоту. 16 липня Starship уперше виведе у космос 20 супутників Starlink третього покоління, здатних забезпечити гігабітну швидкість передачі даних для споживачів. Уже за двадцять хвилин після відокремлення від носія вони увійдуть в атмосферу і згорять. Жоден не залишиться на орбіті, адже політ суборбітальний.
Суборбітальна місія
Starship здійснить суборбітальний політ, тобто не вийде на повний оберт навколо Землі. Траєкторія свідомо обрана такою, щоб супутники гарантовано зійшли з неї й згоріли в атмосфері під час повернення. Головна мета запуску, як повідомляє PCMag, має суто випробувальний характер, а саме — перевірити здатність Starship нести й розгортати нове покоління апаратів.
Раніше, під час травневого польоту, на борту перебували лише сталеві симулятори маси та габаритів V3. Цього разу компанія отримає реальні дані про роботу супутників у космосі, хоч і на короткий час. Шість із двадцяти апаратів додатково оснастили камерами для збору теплових даних про теплозахист самого Starship під час його повернення в атмосферу.
Окрім розгортання супутників, Flight 13 має виконати ще дві ключові задачі, які не вдалося реалізувати під час травневого польоту. Йдеться про повторний запуск двигуна Raptor верхнього ступеня на етапі пасивного польоту, це фаза, коли двигуни вимкнені й апарат рухається за інерцією, та контрольовану посадку прискорювача Super Heavy в Мексиканській затоці. Тепер SpaceX заявляє, що внесла апаратні модифікації для підвищення надійності повторного запалювання.
Стрибок у продуктивності
Між другим і третім поколінням Starlink — справжня прірва. V2 Mini важать до 600 кг, тоді як маса одного V3 сягає 1500–2000 кг. Кожен новий супутник забезпечує швидкість до 1 Тбіт/с, що вдесятеро перевищує показники попередників. Канал uplink зріс у 24 рази.
Такі параметри означають, що Starlink уперше зможе конкурувати з наземним оптоволокном. Але є нюанс. Через значні габарити й масу V3 неможливо запускати на Falcon 9. Лише Starship здатен виводити до 60 таких апаратів за один рейс. Один такий запуск додаватиме до групи 60 Тбіт/с сукупної пропускної здатності, заявляє компанія в регуляторних документах.
Порівняння витрат на одиницю потужності ще разючіше. Falcon 9 коштує близько $74 млн за запуск для зовнішнього замовника й додає близько 2,5 Тбіт/с. Starship, за оцінками, обходитиметься менш ніж у $10 млн і приноситиме в 24 рази більше ємності. За розрахунками, питома вартість гігабіта на секунду знижується більш ніж на порядок.
Випробування на випередження
Компанія SpaceX планує запустити операційні V3 до кінця 2026 року. Для цього спершу потрібно довести, що Starship може стабільно літати по повній орбіті, а супутники коректно розкриватися й вмикатися після відділення. Якщо політ 16 липня пройде успішно, наступний тест може бути вже орбітальним.
Попереду ще й окрема серія викликів із наземною інфраструктурою. SpaceX вже показала нове покоління компактніших і зручніших для подорожей терміналів, які оптимізовані під можливості V3. Але справжній перехід на гігабітний супутниковий інтернет почнеться тоді, коли сотні оновлених апаратів опиняться на робочих орбітах.
Успіх Starship важливий не лише для Starlink. NASA розраховує на модифіковану версію Starship V3 зі стикувальним адаптером у межах місії Artemis ІІІ вже наступного року. Екіпаж не заходитиме всередину Starship, але відбудеться тестування взаємодії двох апаратів під час стикування Orion з посадковим модулем. За даними Spaceflight Now, це один із ключових етапів перед висадкою на Місяць.
