Американський стартап готується передати керування космічним апаратом штучному інтелекту. Компанія розробляє технології видобутку ресурсів на астероїдах. Проте під час першої автономної місії планують зібрати дані про Сонце. Бортова модель контролюватиме роботу систем і усуватиме збої без команд із Землі. Такий підхід обрали після втрати зв’язку з попереднім зондом і через вартість наземної інфраструктури.
Заміна сотні операторів
Коли NASA відправляє апарати до інших тіл Сонячної системи, значну частину роботи виконують команди операторів на Землі. У місії OSIRIS-REx, яка у 2018 році зблизилася з астероїдом Бенну, на кожній восьмигодинній зміні працювала сотня фахівців, пише TechCrunch.
Стартапу такі ресурси недоступні. Заснована у 2022 році AstroForge залучила 56 мільйонів доларів венчурних інвестицій. За оцінкою її співзасновника і генерального директора Метью Гіаліча, п’ять антен для зв’язку з глибоким космосом у різних частинах світу разом з обслуговуванням коштували б близько 200 мільйонів доларів. Власна наземна мережа обійшлася б майже вчетверо дорожче за все фінансування, отримане за чотири роки існування.
Урок втраченого зонда
Обидва прототипи AstroForge зазнали аномалій, через які більшість завдань лишилися невиконаними. Апарат Odin, запущений у глибокий космос у 2025 році, так і не вдалося взяти під контроль. Великих антен, здатних передавати сигнал на відстань у сотні тисяч кілометрів, на Землі небагато, а часові вікна для зв’язку короткі.
Цей досвід змусив компанію шукати інший підхід. За словами Метью Гіаліча, невідомо, чи вдалося б відновити Odin за допомогою даних, що зберігалися на борту, але жодна з його систем навіть не спробувала це зробити.
Обмежена автономія
Бортову систему назвали Solo і створили на основі архітектури трансформера, на якій побудовані й сучасні мовні моделі на зразок ChatGPT. За словами керівника відділу бортового програмного забезпечення Армана Авада, Solo поєднує традиційні алгоритми керування, спеціалізовані нейромережі для підсистем на зразок енергоживлення чи навігації і загальний рівень, навчений на показах приблизно 2500 сенсорів апарата.
Метью Гіаліч наголошує, що не розробляє загальну автономію для космічних апаратів. Ідеться про вузьке рішення з невеликою кількістю вхідних даних.
Одне із завдань такого комплексу полягає в усуненні несправностей. Арман Авад описує сценарій, у якому губляться дані про положення у просторі, а модель пов’язує електричну аномалію з роботою зоряного датчика. Найімовірніше, проблему розв’язав би звичайний перезапуск цього приладу.
Нейромережі поза Землею
Більшість автономних рішень у космічній техніці досі спирається на класичні алгоритми, бо інженери побоюються ненадійності штучних нейронних мереж. Уперше таку технологію застосували для керування положенням супутника на орбіті лише минулого року, про що йдеться в препринті на arXiv, висновки якого ще не пройшли офіційного рецензування.
Сама ідея бортового інтелекту не нова. У травні 1999 року NASA на кілька днів передало контроль над апаратом DeepSpace-1 програмі Remote Agent. Проте вона планувала дії на основі закладених інженерами моделей і правил, а не на машинному навчанні.
Політ без приймача
Перевірка Solo відбудеться на борту DeepSpace-2, наступного зонда AstroForge. Його запуск запланований разом із третьою місячною місією Intuitive Machines до кінця 2026 року. Модель діятиме в тіньовому режимі, щоб інженери могли заздалегідь оцінити її роботу.
Перший автономний апарат компанії під назвою Autonomy-1 полетить у 2027 році на дебютній ракеті Stoke Space. Проєкт підтримує NASA, і з його допомогою планують зібрати наукові дані про Сонце.
Метью Гіаліч не планує встановлювати на Autonomy-1 радіообладнання, здатне приймати сигнали із Землі. Він визнає, що до вильоту команда, імовірно, переконає його змінити рішення.
