Справжні та штучні зорі: вид з МКС

Астронавт Дон Петтіт опублікував дивовижний знімок, зроблений ним під час перебування на МКС. На ньому можна побачити нашу планету, зорі, а також сліди від супутників Starlink.

Якщо вибратися за межі міського засвічення і поглянути на нічне небо, то нашому погляду постане, здавалося б, незліченна кількість зір. Але насправді їх не так багато, як може здатися. З поверхні Землі неозброєним оком можна побачити близько 6 тисяч зір.

На небі також можна побачити й рухомі зорі. Це супутники, що перебувають на навколоземній орбіті. Зараз у космосі перебуває майже вісім тисяч апаратів Starlink, а також тисячі інших апаратів, що створюють справжнісіньке космічне «павутиння», яке оточує Землю. Отже, кількість штучних зір уже перевищує кількість справжніх. Багато астрономів скаржаться на те, що створюване ними забруднення неба значно ускладнює спостереження.

Фото Дона Петтіта частково ілюструє цю проблему. Апаратів Starlink на орбіті стало так багато, що тепер вони потрапляють і на знімки, які робляться з космосу. Створювані ними яскраві спалахи виразно виділяються на тлі слідів зір (цей ефект виник через те, що знімкування проводилося з великою витримкою) і світловою атмосферою Землі.

Зображення було отримано з борту пристикованого до МКС корабля Crew Dragon. У момент знімкування станція перебувала над нічним боком Землі, наближаючись до лінії термінатора.

Новини інших медіа
Літня площа арктичного льоду знову увійшла до десятки найменших
Мисливцем за чорними дірами Галактики може стати кожен
Фахівці з космічних компаній отримали контракт Пентагону на ракети-перехоплювачі
Українців запрошують до участі у міжнародному хакатоні від NASA
Нобелівську премію з хімії присудили за гомохіральність
Науковці дослідили унікальний залишок наднової 1181 року
Життя після смерті: біля згаслої зорі народилася екзопланета
Слід космічної інфляції після Великого вибуху шукають точніше завдяки квазарам
Європейська ракета MAPHEUS®-17 здійснила суборбітальний політ зі шведського космодрому
Астрономи нарешті розгадали трикутний сигнал у даних Паломарської обсерваторії