Американський зонд PSP (Parker Solar Probe) зумів отримати зображення Венери у видимому світлі, де помітні деталі рельєфу планети. Про це йдеться у статті, нещодавно опублікованій у виданні Journal Geophysical Research Letters.
Гравітаційні маневри PSP
PSP запустили 2018 року. Основна мета його місії полягає у дослідженні верхніх шарів атмосфери Сонця. Щоб підібратися ближче до зорі, апарат періодично здійснює прольоти Венери, використовуючи її гравітацію зменшення перигелію своєї орбіти.
Два останні візити PSP до Венери відбулися у 2020 та 2021 роках. Фахівці місії скористалися цією можливістю, щоб зібрати більше інформації про другу планету Сонячної системи. Зонду вдалося зафіксувати радіосигнали, що випускаються іоносферою Венери. Крім того, інженери використовували камеру WISPR, що розташована на борту PSP, для знімкування нічної півкулі планети.
Варто зазначити, що WISPR не розрахована на фотографування планет. Її призначення — зйомка у видимому світлі сонячної корони та структур внутрішньої частини геліосфери. Тому основною метою «фотосесії» було отримання зображень густих венеріанських хмар, які повністю приховують поверхню від зовнішніх спостерігачів.
Світіння поверхні Венери
Під час вивчення зроблених PSP знімків на вчених чекав сюрприз. WISPR вдалося відобразити серію темних і світлих утворень. Після порівняння зображень з топографічними картами стало зрозуміло, що це не хмари, а деталі рельєфу самої Венери.
На думку астрономів, WISPR вдалося відобразити слабке світіння, вироблене розпеченою поверхнею планети (це можна порівняти зі світінням витягнутого з ковальні шматка заліза). Річ у тім, що навіть на нічному боці температура Венери становить приблизно 470°C. Зважаючи на все, її поверхня випускає слабке випромінювання, що перебуває на стику між видимим і ближнім інфрачервоним діапазоном.
WISPR здійснює знімкування у діапазоні між 470 і 800 нм, у той час як світло, що сприймається людським оком, знаходиться у проміжку між 380 і 750 нм. Отже, чутливості камери виявилося достатньо для того, щоб побачити світіння поверхні Венери. Варто зазначити, що якби апарат знімав денну півкулю планети, вона б загубилася на тлі сонячного світла, що відбивається її хмарами.
Вивчивши знімки PSP, вчені змогли ідентифікувати низку регіонів на поверхні, включаючи Землю Афродіти та рівнину Айно. Темні ділянки відповідають холоднішим високогір’ям, світлі — гарячішим рівнинам.
За словами дослідників, зібрані PSP дані цінні не лише з погляду вивчення рельєфу планети. Кожна нагріта речовина випромінює на своїй чітко визначеній довжині хвилі. Комбінуючи знімки PSP з результатами інших міжпланетних місій, вчені зможуть визначити, які мінерали домінують на поверхні Венери.
Найближчими роками до другої планети Сонячної системи вирушить одразу кілька нових місій. Одна з них приватна і буде запущена 2023 року за допомогою ракети Electron. Підготовкою ще двох місій займається NASA. Свої апарати до Венери також планують відправити ОАЕ та ESA.
За матеріалами https://www.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
