Ми звикли називати примітні небесні світила чи видатних особистостей «зірками першої величини», не задумуючись над тим, що в астрономії це поняття підлягає чіткому вимірюванню. Ба більше, десять зір мають візуальний блиск, значення якого менше 0,5ᵐ, а у чотирьох — Сіріуса, Канопуса, Толімана й Арктура — він взагалі виражається від’ємними числами (у Сонця цей показник дорівнює -26,8ᵐ). Сім із цієї «топ-десятки» доступні спостереженням із території України, й у першій половині квітня настає час, коли ввечері їх усіх можна побачити над обрієм одночасно.
Насправді першою «зіркою», що з’явиться на небі невдовзі після заходу Сонця, стане найбільша планета Сонячної системи — яскравий Юпітер, який буде легко знайти майже точно на заході приблизно у 20° над обрієм. До 9-ї години вечора (у Києві саме закінчаться навігаційні сутінки) він помітно опуститься. «Спираючись» на нього, можна почати шукати об’єкти вищезгаданої «сімки». Ліворуч від Юпітера, приблизно на такій самій висоті, але на південному сході, сяятиме блакитний Рігель — найяскравіше світило сузір’я Оріона, всупереч астрономічній традиції позначений грецькою літерою β. Рухаючись від нього вгору, знаходимо червоний гігант Бетельгейзе (α Оріона), а ще далі у південному напрямку (знову-таки ліворуч) — найяскравіший у нашому переліку Сіріус. Два останніх об’єкти входять до складу так званого Зимового трикутника.
Майже вертикально вгору від Юпітера, «на півдорозі» до зеніта, знайдемо яскраву жовтувату Капеллу (α Візничого). Так само, рухаючись угору від Сиріуса, натрапимо на третю вершину Зимового трикутника — Проціон (α Малого Пса). Тепер переведемо погляд на схід і у 20–25° над обрієм побачимо помаранчевий Арктур — α Волопаса, найяскравішу «нерухому зірку» північної півкулі небесної сфери. Нарешті, праворуч від напрямку на північ (який можна визначити за компасом або Полярною зорею) низько над горизонтом побачимо білу Вегу, що належить уже до «типово літнього» сузір’я Ліри.
Побачити всі сім зір одночасно можна лише за умови відкритого обрію й абсолютно безхмарного неба. В середині квітня в Києві спостереження найкраще вести близько 21:15 за місцевим літнім часом, на сході України — на пів години раніше, у Львові та Одесі — на 20–25 хвилин пізніше. Наступними днями Рігель вечорами з’являтиметься над горизонтом дедалі нижче і 23 квітня заходитиме в кінці навігаційних сутінків. А в кінці місяця так само зникнуть із нічного неба Сіріус і Юпітер. Тому не втрачайте можливість помилуватися цікавою зоряною конфігурацією та продемонструвати її своїм друзям!
Раніше ми писали, що ще можна побачити на небі у квітні 2024 року.
