11 лютого у світі відзначається День жінок у науці. Ми вирішили розпитати у наших землячок, які пов’язали своє життя з вивченням космосу, про те, чим вони займаються під час війни та що їх цікавило до неї. У кожної з них є своя цікава історія.
Катерина Сергєєва
Senior Scientist у компанії EOS Data Analitycs
1. Що надихнуло вас стати дослідницею?
До наукової діяльності підштовхнуло прагнення йти уперед та розширювати горизонти пізнання, шукати відповіді на питання, досі не досліджені й не розкриті до кінця. Наукова діяльність — це постійний пошук відповідей на виклики сьогодення, можливість зазирнути у майбутнє й докладати зусиль для його формування. Працювати в науці означає взаємодіяти з величезною командою однодумців із різних куточків світу, об’єднаних спільною метою та спільним баченням. Зрештою, це покликання, і, ймовірно, єдиний правильний шлях.
2. Чим саме займаєтеся у науці?
Більш ніж 15 років займаюся створенням методів та алгоритмів аналізу геопросторових даних для вирішення завдань природокористування. Більшість проєктів, над якими працюю зараз і працювала у минулому, спираються на оптичні та радарні дані аерокосмічного моніторингу Землі. Свій шлях у науці розпочала від дисертаційних досліджень екологічного стану гірничопромислових територій. Значну увагу присвятила питанням пошуку родовищ корисних копалин, прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій. Загалом спектр задач досить широкий і включає моніторинг сільськогосподарських угідь, дослідження стану лісових насаджень, моніторинг впливу промисловості та процесів урбанізації на стан навколишнього середовища.
3. Що вважаєте своїм найбільшим науковим досягненням?
Можливість працювати над реальними задачами та впроваджувати у життя отримані здобутки. Насправді «живими» є рішення, здатні допомогти у тих чи інших проблемах суспільства, певної групи людей. Дуже важливими для мене є схвальні відгуки стейкхолдерів щодо наданих для них пропозицій. Найбільшим досягненням вважаю знаходження відповідей на актуальні та важливі реальні проблеми та виклики.
4. Що мотивує вас продовжувати працювати у складні часи?
Світ науки відокремлений від зовнішніх негараздів — свого роду окремий всесвіт, надійний і безпечний. У складні часи дуже важлива підтримка колег, а також інтерес до своєї справи та бачення перспектив її розвитку. Розуміння важливості наукових досліджень та реалізації покликання надихають на безперервний пошук та роботу за будь-яких зовнішніх обставин.
5. Як вважаєте, чи існує гендерна дискримінація у науковій спільноті? Якщо так, чи стикалися ви з нею?
У науковому світі всі рівні. Ми всі — єдина спільнота, різнимося між собою за пріоритетними напрямками досліджень, науковим баченням та підходами до вирішення тих чи інших питань. Ми працюємо разом, дискутуємо та прислухаємося до думки одне одного без жодних розмежувань.
6. Що порадите школярам та студентам, які мріють стати науковцями?
Вірити в себе, йти до своєї мрії, попри ті перешкоди, які чинить нам сьогодення. Світ відкритий для тих, хто прагне дізнатися його таємниці. Бути науковцем — це захоплива подорож довжиною в життя, величезна робота та неймовірні зусилля, які варті того, щоб їх докласти.
Олена Компанієць
Астрофізикиня, молодша наукова співробітниця відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики ГАО НАН України, освітня кураторка науково-популярного лекторію Science4Kids, створеного ГО INSCIENCE. Аспірантка інституту фізики НАН України. Голова ради молодих вчених ГАО НАН України.
1. Що надихнуло вас стати дослідницею?
Я виросла в селі на Херсонщині, де не було засвітлення неба від яскравих ліхтарів, тому зорі там неймовірно гарні. У дитинстві я дуже любила фільм «Зоряні війни», а ще ми з татом фантазували на тему: «Що там у космосі?». Думаю, всі ці фактори й підтримували мою цікавість, яка з часом переросла у хобі, а потім і в професію.
2. Чим саме займаєтесь у науці?
У центрах більшості галактик є надмасивні чорні діри, й коли на них падає речовина (акретує), то кажуть, що ядро галактики активне. Я саме і займаюся дослідженням активних ядер галактик, використовуючи спостережні дані у рентгенівському діапазоні, отримані різними космічними обсерваторіями. Також зараз намагаюся освоїти нову методику, яка дозволить аналізувати випромінювання від галактики у всьому діапазоні електромагнітного спектра. Таким чином ми зможемо отримувати більше інформації про різні компоненти галактики: пил, газ, зорі тощо.
3. Що вважаєте своїм найбільшим науковим досягненням?
Хороше питання, я ще поки тільки роблю свої перші кроки в науці, оскільки навчаюся в аспірантурі і паралельно працюю в обсерваторії. Поки що я неймовірно щаслива, що ми нарешті опублікували роботу, яка починалася ще у моєму бакалавраті. Зараз я змінила свій напрямок роботи, й інші результати на стадії оформлення публікації, тому поки не можу поділитися.
4. Що мотивує вас продовжувати працювати у складні часи?
Мене мотивують наші ЗСУ та мрії. Мрії, що людство обере для себе шлях розвитку. Я вірю, що ми обов’язково переможемо, а триматися мені допомагає не тільки робота, а й волонтерство. Ми з дівчатами маємо ГО під назвою «Крила перемоги» та намагаємося роботи все, що в наших силах, щоб допомагати ЗСУ наближати перемогу.
Також я освітня кураторка у науково-популярному лекторії для дітей від INSCIENCE, і саме наші слухачі та слухачки теж мотивують мене далі працювати й боротися, адже у них стільки питань. Діти — наше майбутнє, і я щаслива, що маю можливість працювати з ними.
5. Як вважаєте, чи існує гендерна дискримінація у науковій спільноті? Якщо так, чи стикалися ви з нею?
Гендерна дискримінація існує в головах та думках людей, які живуть минулим. Я вважаю, що вони не варті того, щоб витрачати на них свої сили. Якщо ви хочете займатися наукою — важливі лише ваші знання, вміння та наполегливість. Все інше можна побороти, особливо зараз, коли ми маємо таку сильну спільноту та кількість організацій, які підтримують жінок.
6. Що порадите школярам та студентам, які мріють стати астрономами?
Бути мрійниками, бути готовими до того, що вчитися важко і не завжди все буде зрозуміло чи вдаватиметься одразу. Будуть помилки. Але це все невід’ємна частина нашого життя. Головне — не здаватися та обрати для себе той розділ науки, який зацікавить і буде вашим внутрішнім рушієм, щоб долати труднощі.
Кристина Милостна
Reseacher у DRAO (Dominion Radio Astrophysical Observatory) в Канаді. Перебралася з Харкова у березні 2022 року.
1. Що надихнуло вас стати дослідницею?
Я вирішила, що хочу бути науковицею ще у підлітковому віці. Бажання розв’язувати складні задачі та опановувати нові знання завжди було моїм життєвим орієнтиром. Саме наука — це рушій прогресу та процвітання нації. Розвиток суспільства великою мірою залежить і від розвитку науки. Отже, науковці — це люди, які приносять неабияку користь своїй країні та людству в цілому. А саме бути корисним — це основне моє бажання. Знайти роботу, яка буде робити тебе не тільки корисним, а й щасливим — це для мене посада науковця.
2. Чим саме займаєтеся у науці?
Я вивчаю Сонячну систему та радіовипромінювання планет.
3. Що вважаєте своїм найбільшим науковим досягненням?
О, це питання будь-якої співбесіди. Якщо бути відвертою та не рахувати наукові здобутки — то те, що я не покинула науку при зарплатні в 180$. Я з небагатої родини та знаю, що таке маленька зарплатня. Але любов до науки виявилася сильнішою. Зараз я працюю в Канаді. І вперше за 10 років наукової кар’єри я можу прогодувати родину. Мені би дуже хотілося, щоб після завершення війни в Україні зарплати науковців стали гідними. Щодо науки. 8 років я вивчала радіовипромінювання планет Сонячної системи. Захистила кандидатську дисертацію у віці 26 років. За роки досліджень у складі групи РІНАНУ вивчала блискавки на Сатурні та проводила їх пошук в атмосферах Венери, Марса та Урана. Ми виявили, що блискавки на Сатурні у рази потужніші, ніж у Земній атмосфері. За характером їхньої часової структури ми підтвердили можливість їх міжхмарного походження. Це дає можливість локалізувати їхнє місце походження — висоту в атмосфері. Це важливо для подальшого вивчення атмосфери Сатурна в багатьох сенсах, насамперед для майбутніх місії, які передбачають спуск апарата в атмосферу.
4. Що мотивує вас продовжувати працювати у складні часи?
Зараз мене мотивує моя родина. З перших днів війни на 2 місяці я забула про роботу через те, що довелося покинути рідне місто через початок обстрілів. Але коли треба годувати родину, коли треба продовжувати жити далі — ти вириваєшся з відчаю та йдеш у наступ. Все, про що я думаю кожен день, — це моя родина. Я — мати, донька, онука. Я маю здатність піклуватися про свою родину і роблю це. Те, що мені пощастило залишитися в професії, — це велика удача.
5. Як вважаєте, чи існує гендерна дискримінація у науковій спільноті? Якщо так, чи стикалися ви з нею?
Існує. Стикалася. На щастя, мені поталанило, і такого ставлення було небагато. Була дискримінація під час навчання в університеті. Від чоловіків-студентів та від чоловіків-професорів.
6. Що порадите школярам та студентам, які мріють стати астрономами?
Бути наполегливими. Діяти активно. Завжди є різні олімпіади, конкурси та конференції. Наприклад, у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна ми організовували «Барабашовські читання» — маленьку конференцію для школярів та студентів. Саме такі заходи — це початок шляху у доросле наукове життя. Не треба боятися. Навіть якщо ви не зможете зробити найкращу доповідь, якщо забудете текст або вас вщент розкритикують — це тільки практичний досвід життя. Це шлях, який буде у будь-якій кар’єрі. Просто робіть, ідіть вперед. Виграє завжди найнаполегливіший!
Анастасія Скорик
Кандидатка фізико-математичних наук, молодша наукова співробітниця РІНАНУ, старша викладачка кафедри астрономії та космічної інформатики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
1. Що надихнуло вас стати дослідницею?
Про астрономію я мріяла все своє життя. Надихнула мене дитяча книжечка, де розповідали про перші телескопи, про різні сузір’я, а розміри об’єктів Сонячної системи порівнювали з фруктами. Після цього у мене тривалий час була мрія подивитись у справжній телескоп, яку я здійснила в астрономічному гуртку при Харківському планетарії.
2. Чим саме займаєтеся у науці?
Я займалась радіоастрономією, досліджувала випромінювання пульсарів та вивчала область генерації випромінювання. А потім займалась автоматичним визначенням інтенсивних імпульсів методами машинного навчання.
3. Що вважаєте своїм найбільшим науковим досягненням?
Наразі моє найбільше наукове досягнення, хай пробачить мені феміністичний рух, — це захист дисертації під час декретної відпустки з дворічною дитиною. Проте це був найкращий час для захисту, як на мене. Я сподіваюсь, що мої наукові досягнення ще попереду.
4. Що мотивує вас продовжувати працювати у складні часи?
На жаль, зараз я не проводжу активно наукові дослідження через те, що виховую другу маленьку дитину, проте невдовзі планую до них повернутись. Паралельно я викладаю в університеті та маю інші ненаукові проєкти, пов’язані з астрономією: займаюсь розробкою софту для астрофотографії та проводжу заняття з дітьми. Робота дає відчуття завтрашнього дня, яке в нас вкрала країна-терористка разом із нашими територіями, співгромадянами та електроенергією.
5. Як вважаєте, чи існує гендерна дискримінація у науковій спільноті? Якщо так, чи стикалися ви з нею?
Я не стикалась з гендерною дискримінацією на робочому місці, за винятком дрібних дурнуватих жартів, на які не звертаю уваги. Мені пощастило, бо я знаю історії дуже розумних дівчат, яких тримали у команді для оформлення грантів та іншої паперової роботи. Я маю певні труднощі в науковій кар’єрі, які пов’язані з тим, що я жінка і мати, тож маю багато часу приділяти родині. Але це мій свідомий вибір. Крім того, у чоловіків із родиною так само існують додаткові навантаження та обов’язки.
6. Що порадите школярам та студентам, які мріють стати астрономами?
Астрономія — це чудова наука! Я досі сміюсь, що варто було ставати астрономом хоча б для того, щоб спостерігати реакцію людей, коли ти розповідаєш про свою професію: «Невже в нас таке існує?!» Астрономія дає дуже широкий спектр знань, які можна використати у багатьох галузях. Це вміння працювати з даними, інформаційні технології, широкий світогляд і щеплення від псевдонаукової єресі. Тож якщо ви вирішили пов’язати своє життя з цією наукою, не роздумуйте та не зволікайте. Воно того варте!
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
