На знімку системи марсіанських долин завдовжки близько тисячі кілометрів вдалося виявити понад тридцять пилових вихорів. Їх зафіксував орбітальний апарат Mars Express. Знайти їх на зображенні допоміг особливий принцип роботи бортового інструмента.

Долина Мамерз та вихори
Знімок охоплює частину лабіринтової системи каньйонів і долин у північній півкулі Марса, яка має назву Долина Мамерз. Канали простягаються приблизно на тисячу кілометрів, сягають до 25 км завширшки й до 1,2 км завглибшки.
Сама назва походить з оскської мови доримської Італії, де Mamers означає Марс, а Valles —долина. Породи регіону сформувались приблизно 3,8 млрд років тому, у так звану пізню ноахійську епоху, коли Марс переходив від теплішого, вологішого й геологічно активнішого стану до сучасного — холодного і посушливого.
Пилові вихори на знімку
Пилові вихори на Марсі утворюються, коли частина поверхні нагрівається Сонцем і повітря над нею починає закручуватись угору, захоплюючи пил. Марсіанські вихори схожі на земні, але набагато більші. Вони сягають восьми кілометрів заввишки та розганяються до 45 м/с.
Інструмент HRSC (High Resolution Stereo Camera) на борту Mars Express формує єдине зображення, поєднуючи послідовні знімки з дев’яти окремих каналів. Коли на поверхні нічого не рухається, всі перспективи збігаються, проте об’єкт у русі виразно виділяється на тлі оточення. Цей принцип і дав змогу виявити понад тридцять активних вихорів одночасно. Кожен із них нагадує маленьку жовту цятку з тінню.
Що приховують схили
Крім вихорів, долина зберігає сліди іншої геологічної активності. Уздовж схилів і на дні каньйонів помітні форми рельєфу, які інтерпретуються як залишки льодовиків, вкритих шаром уламкового матеріалу. Вважається, що під таким захисним покривом може зберігатися водяний лід, захищений від поступової сублімації в розрідженій атмосфері Марса.
На деяких ділянках дна помітні темні відкладення. На деяких ділянках дна видно темні відкладення. Імовірно, вони складаються з вулканічного піску або іншого темного матеріалу, який міг утворитися на місці чи бути перенесений вітром із сусідніх регіонів.
Поєднання можливих покладів водяного льоду та активних процесів перенесення пилу робить Долину Мамерз цікавим об’єктом для подальших досліджень. Спостереження за нею допомагають краще зрозуміти сучасний клімат Марса та історію його поверхні.
Два десятиліття роботи Mars Express
Стереокамеру HRSC розробив і обслуговує Німецький аерокосмічний центр. Систематичну обробку даних провели в Інституті космічних досліджень DLR у берлінському районі Адлерсгоф. А робоча група з планетарних наук та дистанційного зондування Вільного університету Берліна використала ці дані для створення фінальних знімків.
Апарат Mars Express веде знімання марсіанського рельєфу з моменту запуску в 2003 році. За понад двадцять років роботи він суттєво змінив уявлення науковців про сусідню планету.
За матеріалами space.com