Керівництво NASA схвалило нове продовження місії New Horizons. Це дозволить земному посланцю продовжити вивчення меж Сонячної системи, а також проводити віддалені спостереження транснептунових об’єктів.
Хронологія місії New Horizons
Зонд New Horizons запустили 2006 року. Основною метою місії було вивчення Плутона і Харона з пролітної траєкторії. На шляху до своєї мети апарат виконав гравітаційний маневр на околицях Юпітера, а також провів спостереження астероїда 132524 APL.
Влітку 2015 року New Horizons виконав проліт Плутона та Харона. Зібрана ним інформація кардинально перевернула уявлення наукової спільноти про ці наукові тіла, продемонструвавши, що принаймні Плутон все ще є геологічно активним світом, під поверхнею якого може ховатися цілий океан.
Після Плутона New Horzions продовжив подорож углиб пояса Койпера. У 2019 році він виконав проліт Аррокота (486958 Arrokoth) — найбільш «первісного» небесного тіла, коли-небудь вивченого космічним апаратом зблизька. New Horizons також проводив віддалені спостереження інших об’єктів пояса Койпера та займався виконанням поставлених наукових завдань. Наприклад, зонд сфотографував Проксиму Центавра та виміряв фонове світіння Всесвіту.
Поточне становище та майбутнє New Horizons
Станом на квітень 2022 New Horizons віддалився від Сонця на 53 а. о. Зонд практично пройшов пояс Койпера, і шанси на те, що на його траєкторії зустрінеться доступний для вивчення з близької дистанції об’єкт, вкрай малі.
Водночас, завдяки своєму положенню, New Horizons, як і раніше, має унікальні можливості щодо проведення спостережень віддалених транснептунових об’єктів та моніторингу космічної погоди. А після того, як зонди Voyager не будуть виходити на зв’язок (це відбудеться через кілька років), він залишиться єдиним космічним апаратом, що діє на зовнішніх рубежах Сонячної системи. Продовження місії дозволить зібрати чимало цінних даних із цього маловивченого регіону. Також не виключено, що New Horizons зробить «рімейк» знаменитого знімка Pale Blue Dot.
New Horizons отримує енергію від радіоізотопного термоелектрогератора (рітега). На момент запуску станції він генерував майже 250 Вт. Однак у міру розпаду плутонію-238 та поступової деградації термопари його потужність поступово зменшується. На момент прольоту Аррокота рітег New Horizons видавав майже 190 Вт. До 2032 року ця цифра зменшиться до 150 Вт — мінімального значення, за якого з New Horizons можна буде підтримувати радіоконтакт. Утім, можливо, фахівці місії скористаються досвідом Voyager і зможуть вимкнути частину бортового обладнання. Це дозволить продовжити термін служби ще на кілька років.
За матеріалами https://www.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
