Вчені знайшли планету TOI-6255 b. За розміром вона схожа на Землю, але при цьому обертається навколо своєї зорі лише за 5,7 години. Вона розташована настільки близько до світила, що невдовзі буде розірвана припливними силами й загине.
Планета з надзвичайно коротким періодом обертання
Астрономи підтвердили існування екзопланет із надзвичайно малими орбітами навколо своїх світил. Але як щодо екзопланет, які підходять досить близько, щоб бути поглинутими своєю зорею, і що, якщо це екзопланета розміром із Землю?
Саме на це сподівається відповісти нещодавнє дослідження, розміщене на сервері препринтів arXiv і прийняте до журналу AAS Journals. Міжнародна команда з-понад 50 дослідників вивчала екзопланету розміром із Землю, але з орбітальним періодом лише 5,7 години, і дійшла висновку, що невдовзі вона має загинути в результаті дії припливних сил своєї зорі.
Про те, як було зроблене це відкриття і що воно значить для розуміння еволюції планет, розповів один з авторів статті, доктор Фей Дай, асистент астронома в Інституті астрономії Гавайського університету. Він пояснив, чи можливо таке у Сонячній системі.
Період обертання TOI-6255 b
Дослідження показують, що близько 10% сонцеподібних зір могли у минулому поглинути свої кам’янисті планети. Система TOI-6255 є одним із найкращих підтверджень цього припущення. Проте є чимало речей, в яких все ще треба розібратися.
Вчені проаналізували TOI-6255 b, радіус якої становить 1,08, а маса — 1,44 земної. Вона розташована на відстані трохи більш ніж 20,4 парсека (65,2 світлових років) від Землі. Однак, хоча екзопланета земного розміру обіцяє життя, 5,7-годинна орбіта TOI-6255 b не лише робить її занадто гарячою, а й небезпечно близька до так званої межі Роша. Це відстань, на якій менший об’єкт може обертатися навколо більшого, поки гравітація не розірве його на шматки. Вважається, що таке явище має бути широко розповсюдженим у космосі.
Планета TOI-6255 b приречена на приливний розрив приблизно через 400 млн років, що за масштабами Всесвіту дуже мало. Планета вже зазнає сильної деформації внаслідок дії гравітаційних сил. Відхилення її форми від сферичної становить 10%. Для порівняння, спотворення приливів і відливів Землі через Місяць становить лише 10-7%.
Схожість з нашою Сонячною системою
Хоча TOI-6255 b не буде розірвана на частини ще 400 млн років, спостереження за процесом її деформації та руйнування може дати важливу інформацію про зовнішній і внутрішній склад планети, що допоможе нам краще зрозуміти схожість між екзопланетами та планетами в нашій Сонячній системі.
Ці унікальні світи та їхні надзвичайно щільні орбіти кинули виклик нашому розумінню місця Сонячної системи в Галактиці. Адже навіть Меркурію треба 88 днів, аби один раз облетіти навколо нашого світила. Тож наскільки можливим є припливне руйнування у Сонячній системі?
Доктор Дай каже: «Можливість припливного руйнування планет у нашій Сонячній системі мінімальна. Однак вважається, що кільця Сатурна виникли внаслідок загибелі одного з його супутників саме за таким сценарієм. Приливні сили сильно залежать від розбіжності орбіт, лише об’єкти з найкоротшим орбітальним періодом відчувають значні припливи».
За матеріалами phys.org