Група інженерів, з Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) та компанії Near Space, провела успішні випробування прототипу роботизованої повітряної кулі (аеробота). У майбутньому такий пристрій може бути використаний для вивчення атмосфери Венери.
Найнебезпечніша планета Сонячної системи
Венера є найбільш «агресивною» планетою Сонячної системи. Комбінація величезної температури та тиску роблять вкрай скрутними будь-які проєкти з вивчення її поверхні.
Разом з тим, якщо піднятися вище, то ми можемо знайти область, яка на диво нагадує нашу планету. Вона розташована на висоті 50 — 55 км над поверхнею Венери. Тиск на цій відмітці приблизно такий самий, як на Землі, а середня температура тримається в діапазоні 20 °C — 40 °C. Це надає дуже цікаву можливість для вивчення атмосфери планети за допомогою літального апарата, що легше повітря.
1985 року дві радянські станції «Вега» скинули в атмосферу Венери стратостати. Вони пропрацювали 46 годин (до вичерпання заряду батарей), довівши можливість її дослідження таким чином. Але, попри успіх експерименту, з того часу більше ніхто не намагався вивчати Венеру за допомогою літальних апаратів. Команда інженерів з JPL та Near Space планує виправити цей недогляд і побудувати аеробот, який зможе протриматися в атмосфері планети не менше 100 днів.
Аеробот для дослідження Венери
Розроблений JPL та Near Space проєкт, передбачає будівництво «подвійної» повітряної кулі діаметром 12 метрів. Вона складатиметься з жорсткого внутрішнього резервуара, заповненого гелієм під високим тиском, та герметичної зовнішньої кулі, яка зможе розширюватись та стискатись. Ідея полягає в тому, що для збільшення висоти гелій буде надходити з внутрішнього резервуара у зовнішню повітряну кулю. Її розширення забезпечить аероботу додаткову підіймальну силу. При необхідності знизити висоту, гелій закачуватиметься назад у резервуар.
Конструктори також врахували агресивний склад атмосфери Венери, яка зокрема відома своїми хмарами із сірчаної кислоти. Зовнішня оболонка аеробота буде зроблена з багатошарового матеріалу, що включає кислотривке покриття, металізований шар для зменшення сонячного нагріву та структурний внутрішній шар, досить міцний для того, щоб до нього можна було прикріпити наукові інструменти.
Щоб довести працездатність концепції, автори проєкту здійснили два випробування його прототипу. Вони були проведені у пустелі Невада. Під час тестів прототип піднявся на висоту 1200 метрів (температура та тиск на цій відмітці схожі з температурою та тиском на висоті 55 км над поверхнею Венери). За словами інженерів, випробування завершилися успіхом. Зібрані під час них дані, стануть важливим кроком на шляху створення аеробота. Також вони можуть бути використані в проєктах дослідження нашої планети за допомогою стратостатів.
Ви також можете почитати про першу в історії приватну місію до Венери, яка буде запущена компанією Rocket Lab наступного року.
За матеріалами https://www.jpl.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
