Цьогоріч весняне рівнодення припадає на 20 березня. Центр сонячного диска перетне небесний екватор і перейде у північну півкулю неба о 23 годині 20 хвилин за київським часом, або ж о 21:20 за всесвітнім часом. У той самий день відбудеться протистояння Церери (1 Ceres) — найближчої карликової планети й першого тіла, відкритого в Головному поясі астероїдів між орбітами Марса та Юпітера. Чим цікавий такий збіг?
Сам термін «протистояння» (опозиція) означає, що два небесних тіла знаходяться у протилежних точках небесної сфери. Астрономи зазвичай використовують його у вужчому сенсі — для позначення такої конфігурації, коли планета, комета чи астероїд кульмінують рівно через половину доби після Сонця. Тому повна назва мала би звучати як «протистояння Сонцю по прямому сходженню». Звичайно, об’єкт, який її проходить, не має знаходитися точно навпроти нашого світила, та це найчастіше й неможливо. Щоб це сталося, він мусив би рухатися точно у площині екліптики, або лінія перетину площини його орбіти з орбітою Землі мала би бути паралельною до лінії перетину екліптики з земним екватором. У конфігурації протистояння у день весняного рівнодення таке тіло розташовувалося би на небі в точці осіннього рівнодення, і навпаки.
Насправді у природі таких ідеальних збігів не буває, і Церери це стосується повною мірою. Її орбіта нахилена до екліптики на 10,6°, а під час протистоянь вона може відхилятися від неї ще майже вдвічі сильніше (оскільки підходить ближче до Землі). Тому 20 березня 2023 року вона перебуватиме в 17° від точки осіннього рівнодення. На щастя мешканців наших широт, це означатиме, що карликова планета буде рухатися у 15° північніше небесного екватора, а отже, умови для її спостережень на території України складуться досить сприятливі. 27 березня вона пройде на тлі галактики M100 у сузір’ї Волосся Вероніки.
Неважко зрозуміти, що осінні протистояння Церери, під час яких вона наближається до точки весняного рівнодення в сузір’ї Риб, з точки зору її положення на небі для мешканців північних широт є набагато гіршими. Під час них вона має від’ємне схилення й не підіймається над горизонтом настільки високо, як у березні-квітні поточного року. Натомість мешканці Південної півкулі в таких випадках матимуть перевагу.
Ще одна обставина робить нинішню опозицію непересічною, тепер уже з точки зору всієї нашої планети. На початку грудня минулого року Церера пройшла перигелій і досі розташована на близькій до Сонця ділянці своєї орбіти. 20 березня вона перебуватиме за 2,568 а.о. (384 млн км) від нашого світила, при тому, що мінімально можлива відстань між ними складає 2,55 а.о. (381 млн км). Від Землі у день протистояння карликову планету відділятиме 1,599 а.о. (239 млн км). За середнього діаметра 940 км її диск при цьому матиме кутовий розмір понад 0,8 секунди, а видимий блиск перевищить 7-му зоряну величину. Це дасть змогу потужним наземним та космічним обсерваторіям отримати більш чіткі зображення цього об’єкта.
Цікаво, що на самій Церері змін сезонів, пов’язаних зі схиленням Сонця, не спостерігається, а рівнодення там досить умовні. Річ у тім, що її екватор нахилений до площини орбіти лише на 4°, тому її орбітальний рух практично не впливає на тривалість дня та ночі (загалом Церера робить оберт навколо власної осі трохи більше ніж за 9 годин). Значно більш відчутним чинником для неї є порівняно великий орбітальний ексцентриситет, що складає 0,116 — більше, ніж у Марсу. Отже, зараз на карликовій планеті панує літо тривалістю майже 14 земних місяців, але вже скоро воно закінчиться, і там почнеться така ж довга глобальна осінь. Загальна ж тривалість цереріанського року перевищує 55 місяців (4,6 земних років, або ж 1682 доби).
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
