Минулого року ESA та NASA відправили до Сонця зонд Solar Orbiter. Він призначений для вивчення внутрішньої частини геліосфери та сонячного вітру, що зароджується, а також для спостереження полярних областей нашого світила, яких не видно з Землі.
Для досягнення поставленої мети зонду необхідно вийти на робочу орбіту з нахилом 17° і перигелієм, розташованим на відстані 0,28 а. о. (42 млн км) від центра Сонця. На жаль, потужності наявних ракет недостатньо, щоб одразу вивести космічний апарат на подібну орбіту. Тому Solar Orbiter доводиться використовувати гравітацію планет. Він уже двічі відвідав Венеру, а 27 листопада зонд наблизиться і до нашої планети.
За словами фахівців ESA, майбутній маневр вважається найризикованішим у всій місії. Річ у тім, що Solar Orbiter пройде через два досить «густонаселені» регіони. Спочатку супутник перетне геостаціонарну орбіту (36 000 км від Землі), що є місцем розташування апаратів зв’язку. Потім він має пройти через низькі орбіти, де зосереджено як безліч діючих апаратів, так і більша частина популяції космічного сміття. У момент максимального зближення Solar Orbiter підійде до нашої планети на відстань 460 км і пройде над північною Африкою та Канарськими островами.
Звичайно, ймовірність того, що під час прольоту Solar Orbiter із чимось зіткнеться, дуже мала. Проте все ж таки вона існує. Тому співробітники місії ретельно стежитимуть за обстановкою на шляху апарата і за потреби змінять його траєкторію, щоб уникнути ризику зіткнення.
Крім орбітального маневрування, Solar Orbiter також виконає низку спостережень. Зокрема, він вивчить магнітне поле Землі. Зібрані ним дані будуть зіставлені з результатами спостережень інших місій, що дозволить скласти точнішу картину щодо магнітосфери нашої планети.
Завдяки майбутньому маневру Solar Orbiter зменшить свій перигелій до 50 млн км. У вересні наступного року він знову відвідає Венеру. Цей маневр дозволить йому завершити перехід на робочу орбіту.
За матеріалами https://www.esa.int