Астероїд Психея відомий тим, що до його складу входить велика кількість металу. Однак нещодавно з’явилися свідчення присутності на його поверхні гідратованих порід. Їх можна розцінювати як сліди води, що колись взаємодіяла з мінералами.
Гідратовані мінерали на астероїді
Використовуючи дані космічного телескопа NASA James Webb, команда під керівництвом Південно-Західного дослідницького інституту підтвердила наявність гідроксильних молекул на поверхні металевого астероїда Психея. Ці сліди води свідчать про складну історію астероїда і є важливими в контексті апарата NASA Psyche, який зараз прямує до цього тіла, що обертається навколо Сонця між Марсом і Юпітером.
Маючи 186 км у діаметрі, Психея є одним із наймасивніших об’єктів у Головному поясі астероїдів. Попередні спостереження вказують на те, що це щільний, переважно металевий об’єкт, який може бути залишком ядра планети, яка пережила катастрофічне зіткнення. 13 жовтня 2023 року NASA запустила космічний апарат Psyche, який має подолати відстань 3,2 млрд км, щоб прибути до місця в серпні 2029 року.
Про що свідчать сліди води на поверхні астероїда?
«Наше розуміння еволюції Сонячної системи тісно пов’язане з інтерпретацією складу астероїдів, особливо тих, які містять більш високі концентрації металу», — сказала провідний автор статті докторка Стефані Джармак із Центру астрофізики Гарвардського і Смітсонівського інститутів, яка провела більшу частину цих досліджень у SwRI. «Спочатку вважалося, що ці астероїди є оголеними ядрами диференційованих планетезималей. Ця гіпотеза заснована на їхній спектральній схожості з залізними метеоритами».
Дані James Webb вказують на гідроксил і, можливо, воду на поверхні Психеї. Гідратовані мінерали могли з’явитися внаслідок зовнішніх джерел, зокрема зіткнення з астероїдом. Якщо гідратація є природною або ендогенною, то Психея може мати іншу еволюційну історію, ніж припускають сучасні моделі.
Астероїди — це залишки процесу формування планет, тому їхній склад варіюється залежно від того, де вони утворилися в сонячній туманності. Ендогенна гідратація може свідчити про те, що Психея не є залишком ядра протопланети. Натомість вона могла виникнути за «сніговою лінією» — мінімальною відстанню від Сонця, де температура протопланетного диска досить низька, щоб леткі сполуки конденсувалися у тверді речовини, перш ніж мігрувати до зовнішнього Головного поясу.
Розуміння розподілу води в Сонячній системі
Однак у статті виявлено, що варіабельність сили ознак гідратації в різних спостереженнях свідчить про неоднорідний розподіл гідратованих мінералів. Ця варіабельність вказує на складну історію поверхні, яку можна пояснити впливом вуглецевих хондритних астероїдів, які вважаються дуже гідратованими.
Розуміння розташування астероїдів та їхнього складу дозволяє розібратися, як розподілялися матеріали в сонячній туманності та як вони еволюціонували з моменту утворення. Розуміння того, як розподілена вода в нашій Сонячній системі, дасть уявлення про розподіл води в інших системах. Оскільки вода необхідна для всього живого на Землі, це допоможе зрозуміти, де шукати потенційне життя, як в нашій Сонячній системі, так і за її межами.
За матеріалами phys.org
