Плани повернення людства на Місяць до кінця цього десятиліття обіцяють нову еру космічних досліджень. Однак науковці застерігають про потенційні небезпеки, пов’язані зі створенням нетривалої токсичної атмосфери з місячного пилу над поверхнею супутника.
Небезпека місячного пилу
Місяць не має атмосфери. Втім, його оточує екзосфера — надзвичайно розріджений шар газу. Але діяльність астронавтів, видобуток ресурсів і запуск ракет можуть порушити цю рівновагу, підіймаючи велику кількість реголіту над поверхнею. Це може зашкодити як місіям, так і обладнанню.
Розмарі Кіллен, планетолог із Центру космічних польотів ім. Годдарда NASA, підкреслює небезпеку крихітних частинок пилу. Місячний пил, утворений зіткненнями космічних порід і впливом сонячного вітру, становить загрозу через його мілкодисперсну структуру. Пил може пошкоджувати легені, електроніку та механізми, а також ускладнювати видимість.
Додаткові джерела забруднення, такі як викиди парів із космічних апаратів або витоки систем життєзабезпечення, також впливатимуть на середовище. Навіть невелика кількість води чи газу здатна поширюватися на значні відстані, осідати в затінених регіонах і змінювати хімічний склад покладів давнього льоду.
Важливим завданням для вчених є аналіз незайманого льоду в кратерах, де вода могла зберігатися століттями. Однак водяна пара, створена діяльністю людини, може змішуватися з природними запасами, ускладнюючи інтерпретацію даних.
Вплив на здоров’я астронавтів
Місії програми Artemis, яку здійснює NASA разом із комерційними партнерами, передбачають активне використання великих транспортних засобів. Сильні посадки таких апаратів можуть підіймати пил на велику висоту, створюючи короткочасні «атмосферні» кишені з газу й частинок. Космічні агенції планують мінімізувати ці наслідки через ретельний вибір місць посадки й оптимізацію траєкторій польоту.
Проте навіть кілька секунд роботи ракетного двигуна здатні відкидати пил на значні відстані, забруднюючи віддалені регіони. Місячний пил може пошкоджувати легені астронавтів, подряпувати поверхні скафандрів і засмічувати механізми. Він має властивості, подібні до вугільного пилу, що завдає шкоди здоров’ю шахтарів.
Існує також ризик перенесення пилу до житлових модулів. Брудні скафандри, інструменти й марсоходи можуть заносити його в шлюзи й приміщення, створюючи додаткові небезпеки для здоров’я та техніки.
Збереження унікальних регіонів
Пріоритетними зонами досліджень є незмінені регіони Місяця, зокрема тіньові кратери, які містять давній лід. Ці місця можуть надати інформацію про походження води на Землі та Місяці, а також про ранню історію нашої планети. Проте навіть незначне втручання, як-от додавання нових газів чи води, може змінити природний склад цих ресурсів.
Деякі вчені закликають до створення заборонених зон і ретельного планування операцій, щоб зберегти унікальні місячні ресурси до можливості їхнього детального вивчення. Це дозволить відокремити природні елементи від штучно створених людиною.
Місії на Місяць обіцяють нові відкриття, але водночас нагадують про важливість відповідального підходу до досліджень. Зусилля космічних агенцій, учених і приватних компаній спрямовані на мінімізацію впливу людської діяльності, збереження крихкого середовища супутника та забезпечення безпеки дослідників.
У майбутньому продумані технології м’якої посадки, контрольований видобуток ресурсів і співпраця на глобальному рівні відкриють шлях до захопливих відкриттів, зберігаючи Місяць для наступних поколінь.
Раніше ми пояснювали, чому людство повертається на Місяць.
За матеріалами earth.com
