У 2008 році в небі над Суданом зруйнувався невеликий астероїд 2008 TC3. Подія була примітна тим, що він став першим небесним тілом, чиє падіння на Землю вдалося передбачити заздалегідь. Надалі дослідники знайшли низку уламків цього астероїда. Після вивчення одного з фрагментів, відомого під назвою «Алмахата Сітта», фахівці дійшли висновку, що батьківським тілом 2008 TC3 була раніше невідома протопланета.
Аналіз показав, що речовина Алмахата Сітта сформувалася в умовах підвищеного тиску (кілька кілобарів), температури в кілька сотень градусів за Цельсієм і в присутності води. На думку вчених, для створення таких умов вихідне небесне тіло повинно було мати розмір від 640 до 1800 км. Для порівняння: середній діаметр карликової планети Церери (1 Ceres) становить 950 км.
Найімовірніше батьківське тіло 2008 TC3 зруйнувалося незабаром після формування Сонячної системи. Вважається, що на ранніх етапах еволюції в ній існувало безліч протопланет. Протягом сотень мільйонів років вони стикалися одна з одною, внаслідок чого їхній розмір збільшувався, а кількість — зменшувалася. Зрештою, лише кілька подібних об’єктів розвинулися в повноцінні планети, а решта були знищені або викинуті за межі сфери тяжіння Сонця. Подібна доля, вочевидь, спіткала і «попередника» 2008 TC3.
За матеріалами https://phys.org
