Зоря, яка нещодавно померла внаслідок вибуху наднової, протягом деякого часу проявляла активність. Відбувалися короткочасні, але дуже яскраві спалахи. Вчені підозрюють, що їх викликала взаємодія чорної діри з навколишнім середовищем.
Дивна поведінка мертвої зорі
Колись давно у галактиці, віддаленій від нас на 1 млрд світлових років, спалахнула наднова. Зазвичай такі події вважаються смертю зорі як яскравого джерела світла. Чорна діра чи нейтронна зоря зазвичай не здатні породжувати достатньо світла, аби ми їх помітили на великій відстані. Проте у 2022 році знімки місця, де розташовуються рештки світила, показали надзвичайно яскравий спалах.
Вчені, які помітили це, були не дуже здивовані. Зрештою, чим ретельніше вони вивчають Всесвіт, тим більше знаходять різноманітних транзієнтів — короткочасних подій, які тривають лише місяці, дні, а то й години.
Проте у випадку з подією, яка отримала позначення AT2022tsd і прізвисько «тасманійський диявол», йшлося про збільшення яскравості, проходження піка та згасання лише впродовж кількох хвилин. Потужність при цьому була цілком співмірною з вибухом наднової.
Що породжує спалахи
Взагалі останніми роками науковці вже знайшли явища, дуже схожі на те, що вони бачили. Мова про яскраві швидкі сині транзієнти (LFBOT). Їх також називають «коровами» за прізвиськом першого спалаху, виявленого 2018 року.
Проблема в тому, що у випадку AT2022tsd спалахи повторювалися знову і знову. Вони були нерегулярними, однак достатньо частими. Для того, аби перевірити свої дані, вчені попросили долучитися до спостережень своїх колег. Загалом використали понад десяток телескопів, які спостерігали за ділянкою неба впродовж кількох місяців.
Результати цих досліджень представлені у статті, що вийшла у листопаді 2023 року. Загалом протягом 120-денного періоду спостережень астрономи зафіксували 14 яскравих спалахів. При цьому вони впевнені, що частину їх могли й пропустити.
Очевидно, що «труп зорі» насправді не зовсім мертвий. І у вчених навіть є ідеї щодо того, які процеси можуть викликати спалахи. Вочевидь, це рештки оболонки світила падають на чорну діру або нейтронну зорю. А та прискорює їх і перетворює на промені, які розлітаються вусібіч, зокрема і в напрямку Чумацького Шляху.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
