Меркурій зменшується у розмірах через близькість Сонця. Про це свідчить система гігантських уступів, яка вкриває всю планету. Нещодавно вчені переконалися, що ці форми рельєфу утворилися не так давно, а значить, це небесне тіло продовжує «усихати».
Меркурій зменшується у розмірах
Бен Мен з Відкритого університету Великої Британії нещодавно дійшов висновку, що Меркурій, найближча до Сонця планета, і досі продовжує активно зменшуватися у розмірах. Те, що таке з нею відбувалося у минулому, давно відомо, а ось те, що цей процес триває і досі, є достатньо цікавою інформацією.
Зменшення Меркурія викликане його близькістю до Сонця, яке інколи перетворює його на комету. Під дією заряджених частинок з ядра планети активно зникає маса та енергія і воно стискається. Підтвердження цьому отримали ще 1974 року, коли світлини Меркурія передав апарат «Маринер-10».
Тоді вчені побачили велетенські уступи, які вкривають усю планету. Вони утворюються саме через «усихання» її ядра. Разом із ним осідає і її кора, тріскається, й одні її ділянки наїжджають на інші. Апарат Messenger у 2011–2015 роках зміг їх вивчити докладніше. Вчені зробили висновок, що з часу свого виникнення Меркурій міг зменшитися на 7 км.
Коли завершилося осідання кори
Традиційна теорія щодо уступів полягає в тому, що вони утворилися близько 3 млрд років тому. Однак у новому дослідженні автор робить висновки, що принаймні деякі їхні частини могли утворитися значно пізніше, а можливо, ростуть і зараз.
Свою думку він обґрунтовує тим, що на Землі найсильніші землетруси здатні створити розломи заввишки лише до 20 м. На Меркурії вони мають бути значно слабшими. Тож уступи на його поверхні, висота яких сягає кількох кілометрів, не могли утворитися за короткий час. Знадобилися б сотні потужних подій та тисячі значно менших для того, аби вони осіли настільки сильно. Отже, цей процес мав тривати мільйони років.
Скільки він тривав насправді, спробував відповісти Бен Мен. Річ у тім, що уступи вкриті слідами від влучань метеоритів. Але на деяких із них дослідник помітив невеликі грабени, тобто ділянки, які просіли, утворивши заглиблення між двома розломами, які на вигляд зовсім молоді.
З огляду на те, що їх не встигли знищити пізніші удари метеоритів, вчений зробив висновок, що утворилися вони не пізніше як 300 млн років тому, що зовсім недавно за космічними мірками. Тож не виключено, що насправді геологічні процеси на Меркурії ідуть і досі.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
