Астрофотограф Себастьян Волтмер помітив, як Меркурій «косплеїть» комету під час свого перигелію. Найближча до Сонця й одночасно найменша планета Сонячної системи іноді може утворювати хвіст, схожий на кометний, що з’являється від потужного сонячного вітру. Про хвіст Меркурія астрономам відомо ще з 2001 року. Відтоді було виявлено, що він росте та зменшується в залежності від близькості до Сонця.
На піку хвіст може простягатися приблизно на 24 млн км, що в 62 рази більше, ніж середня відстань між Землею та Місяцем. Він тягнеться на таку величезну відстань, оскільки Меркурій має дуже розріджену атмосферу та розташований близько до Сонця, що дозволяє сонячному вітру легко «підсмажувати» й огортати крихітну планету.
З невідомих причин хвіст Меркурія найкраще видно з Землі рівно через 16 днів після перигелію, або точки, в якій планета підходить найближче до Сонця. Востаннє вона пройшла його 1 квітня, тобто меркуріанський хвіст був найяскравішим 17 квітня.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
До товару
Для пересічного спостерігача побачити хвіст Меркурія дуже важко (неозброєним оком — практично неможливо), тому він залишався невідкритим до XIX століття. Але Волтмер зміг сфотографувати гігантський шлейф завдяки спеціалізованому фільтру, який виділяє спектральні лінії, що випромінюються атомами натрія.
Меркурій — не єдине тіло Сонячної системи з хвостом, дивовижно схожим на кометний. Наш природний супутник також має хвіст, який видно лише раз на місяць, коли Земля проходить крізь нього. Як і у випадку Меркурія, хвіст Місяця також переважно складається з атомів натрію та майже непомітний без спеціальних інструментів.
Раніше ми повідомляли про те, чому так важко «спіймати» Меркурій.
За матеріалами voltmer.de.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
