Вчені вивчають причини, чому в сусідньому зоряному скупченні Гіади так мало білих карликів. Недавно вони виявили один із них, який «утік» звідти. Це надзвичайно великий для свого класу об’єкт. Його маса у 1,3 раза більша за сонячну.
Таємниці скупчення Гіади
Вчені на чолі з Девідом Міллером з Університету Британської Колумбії опублікували у The Astrophysical Journal дослідження, присвячене надзвичайно масивному білому карлику, що був викинутий із Гіад.
Гіади — це розсіяне зоряне скупчення, група зір, що народилися разом з однієї газопилової хмари й відтоді подорожують Всесвітом. Це один із найближчих до Землі подібних кластерів, тож його досить непогано видно на небі. Вони схожі на маленьку перевернуту букву V поруч з Альдебараном, і саме на них вказують зорі в поясі Оріона.
Гіади та їхні білі карлики
Завдяки такій близькості Гіади є найкраще вивченим розсіяним скупченням. Проте у них залишається чимало загадок. Наприклад, недавно вчені припустили, що всередині них може ховатися кілька чорних дір і вони є найближчими до Землі подібними об’єктами. Але тепер йдеться про інші екзотичні тіла — білі карлики.
Ці об’єкти мають діаметр, порівнюваний із Землею, але їхня маса становить від половини до цілої маси Сонця. Білі карлики — надзвичайно щільні зорі, всередині яких вже майже згасли термоядерні реакції, але вони світять залишковим світлом, надзвичайно повільно остигаючи.
Загадка білих карликів у Гіадах полягає в тому, що їх там надзвичайно мало як для такого великого і старого скупчення. Лише вісім об’єктів було знайдено за роки спостереження. Однак нове дослідження трохи відкриває таємницю того, куди вони поділися.
Білий карлик, що «утік» із Гіад
Найбільш правдоподібною на сьогодні є ідея, що білі карлики залишають Гіади внаслідок гравітаційної взаємодії з іншими об’єктами. Розуміти це як «втечу» чи «вигнання» — питання нашого земного сприйняття космічних процесів.
Хай там як, а вчені знайшли білий карлик, траєкторія якого доводить, що він колись входив до складу Гіад, але полишив їх. Точніше, фахівці знайшли аж три подібні зорі, які могли б походити звідти, але аналіз руху двох із них показав, що вони не були членами цього зоряного скупчення. Проте їхню теорію це все одно доводить.
Загадка народження зорі
Однак зоря-вигнанка несподівано подарувала вченим сюрприз. Вона належить до надмасивних білих карликів. Об’єкти цього класу не можуть бути важчими за 1,44 маси Сонця, інакше вони перетворяться на нейтронні зорі. Однак більшість їх насправді значно легші та мають лише 0,6 сонячної маси.
І лише невелика частина білих карликів має масу, порівнювану з нашим світилом, і саме їх називають надмасивними. Зоря-вигнанка з масою у 1,317 сонячних належить саме до таких. Це все ще достатньо далеко від межі Чандрасекара, але для того, аби такий об’єкт утворився, необхідні особливі умови.
Зазвичай надмасивні карлики утворюються у тісних парах. Зоряний матеріал із меншої зорі перетікає на важчу, і вона поступово стає все більшою. Проте аналіз віку зорі-вигнанки показує, що предок у неї був лише один.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
