Марс під куполом: як зелена біоплівка забезпечить колоністів ресурсами й захистом

Дослідники з Гарвардської школи інженерії та прикладних наук (SEAS) продемонстрували, що звичайна зелена водорість Dunaliella tertiolecta може виживати й розмножуватися під тиском всього 600 Па — у понад 100 разів розрідженішій атмосфері, ніж на Землі. Для експерименту команда професора Робіна Вордсворта надрукувала купол із біопластику на основі полімолочної кислоти, який пропускає достатньо світла для фотосинтезу, але блокує шкідливе ультрафіолетове випромінювання, і водночас утримує всередині локальний мікроклімат з рідкою водою, попри наднизький зовнішній тиск.

Біопластичний модуль у лабораторній кліматичній камері вирощування. Джерело: seas.harvard.edu

Ключова ідея проєкту — «житло, що вирощує саме себе». Водорість не лише виробляє кисень і харчові білки, а й служить сировиною для нових порцій того самого біопластику, з якого зроблено купол. Отже, можлива замкнена петля: колоністи на Марсі або Місяці розгортають перший модуль, а далі збільшують поселення, вирощуючи матеріал просто на місці й мінімізуючи дорогі доставки з Землі. Результати опубліковані в журналі Science Advances 2 липня 2025 року; наступний крок — випробування таких «живих» оболонок у вакуумних умовах для місячних баз.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Крупний план біопластичного модуля з водоростями, що ростуть. Джерело: seas.harvard.edu

Самодостатні біокомплекси здатні радикально спростити довготривалі місії. Вони можуть забезпечувати кисень, воду, пластичні матеріали й навіть радіаційний захист для марсіанських лабораторій або віддалених телескопів на зворотному боці Місяця. Це відкриває шлях до автономних обсерваторій і наукових станцій, що працюватимуть роками без постійних вантажних конвоїв, а отже дозволять астрономам зосередитися на головному — дослідженні Всесвіту, а не логістиці виживання на іншій планеті.

Схема біоматеріального підходу до систем життєзабезпечення в позаземних умовах.
Джерело: science.org

У межах такого біоматеріального підходу вихідні матеріали для будівництва житлових модулів синтезують із водоростевої та рослинної сировини. А безпосереднє вирощування біомаси, її обробка та рециркуляція відбуваються в поверхневих оселях, виготовлених із придатних до повторної переробки біопластиків.

Якщо «живі» куполи з водоростями відкривають шлях до автономних поселень, то наступний логічний крок — повноцінні марсіанські оранжереї. Дізнатися, як дослідники вже сьогодні вирощують редис і салат у майже безплідному реголіті, які ґрунтові проблеми постануть перед першими колоністами та як їх можна здолати — можна з матеріалу «Город на Марсі. Як виростити редис у мертвому ґрунті» й заразом з`ясувати, що чекає на майбутніх марсіанських фермерів!

Новини інших медіа