Перші докази магнітного перезʼєднання в магнітохвості Марса

Два космічні апарати — американський MAVEN та китайський «Тяньвень-1» — вперше разом зафіксували ознаки магнітного перезʼєднання у магнітохвості Марса. Дослідники вважають, що саме цей процес змушує хвіст «махати» — подібно до того, як це відбувається на Землі. Результати опубліковані у журналі AGU Advances.

Магнітний хвіст Марса: два зонди розкрили причину коливань
Заряджені частинки в атмосфері Марса порушують безперервний потік сонячного вітру, допомагаючи формувати марсіанський магнітохвіст. Фото: NASA’s Scientific Visualization Studio

Що таке магнітохвіст і чому він рухається

Сонячний вітер — безперервний потік заряджених частинок із магнітним полем — взаємодіє з атмосферами й магнітосферами планет, формуючи за ними довгі плазмові хвости. Такі магнітохвости містять тонкі шари плазми, які іноді починають коливатися вгору-вниз — «махати». 

На Землі це явище пов’язане з магнітним перезʼєднанням: силові лінії магнітного поля розриваються й миттєво з’єднуються в новій конфігурації, вивільняючи накопичену енергію. Чи діє той самий механізм на Марсі — до цього залишалося невідомим.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Мільярди років тому Марс втратив загальне магнітне поле. Попри це, магнітохвіст у нього є — завдяки взаємодії сонячного вітру із зарядженими частинками верхньої атмосфери, а також завдяки потужним локальним магнітним полям у деяких ділянках марсіанської кори — залишкам колишнього планетарного поля. Цей хвіст динамічний: закручується, зміщується, коливається, а частинки з нього можуть іти у відкритий космос.

Що побачили два апарати одночасно

До недавнього часу магнітохвіст Марса вивчав лише NASA MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile Evolution — місія з дослідження атмосфери та еволюції летких речовин Марса). Проблема полягає в тому, що один зонд може спостерігати лише одну ділянку хвоста, тож встановити причини коливань не вдавалося. 

Завдяки китайському орбітальному апарату «Тяньвень-1» науковці вперше змогли спостерігати за хвостом одночасно з двох точок. Аналіз синхронних даних показав: ознаки магнітного перезʼєднання у верхній частині хвоста збігалися в часі з коливаннями, зафіксованими нижче за течією.

Скручені структури плазми як сполучна ланка

До та під час коливань обидва апарати також фіксували тимчасові скручені структури плазми. Подібний зв’язок раніше спостерігали на Землі. Науковці припускають, що саме ці структури, породжені магнітним перезʼєднанням у верхній частині хвоста, поширюються далі й дестабілізують плазмовий шар, запускаючи коливання. 

Щоб підтвердити цей механізм, потрібні додаткові дослідження — але вже зараз спостереження проливають нове світло на те, як енергія рухається і вивільняється у просторі навколо Марса, а можливо, й навколо інших тіл Сонячної системи.

Джерело: phys.org

Новини інших медіа
Рівномірнішу будову галактик пов’язали зі швидшим обертанням
Космічна радіація неоднаково змінює мозок мишей різної статі
Первинна чорна діра може підірвати Сонце
Вантажний корабель Dragon відлітає з МКС зі зразками експериментів
Як виростити картоплю в імітації місячного ґрунту
Астрономи знайшли у сусідній системі прихований білий карлик
За даними Euclid склали рекордний каталог гравітаційних лінз
Після магнітної бурі Землю вперше оточили чотири радіаційні пояси замість двох
Blue Origin виведе на орбіту сервери Google для штучного інтелекту
Телескоп James Webb показав злиття надгіганта та сонцеподібної зорі