Апарат Mars Express зазнімкував з марсіанської орбіти Аскрійську гору на поверхні планети. Схили цього велетенського вулкана вкриті глибокими тріщинами, походження яких іноді незрозуміле навіть науковцям.
Mars Express сфотографував Аскрійську гору
Апарат ESA Mars Express, який працює на орбіті Марса з 2003 року, досі може здивувати знімками, які робить камера високої роздільної здатності на його борту. Вона здатна показувати найдрібніші деталі, такі як гребені дюн, невеликі ударні кратери та річища стародавніх річок.
Цього разу Mars Express зазнімкував марсіанський вулкан. Але не славетний Олімп, який є найвищою горою у Сонячній системі, а Аскрійську гору. Це найпівнічніша і найвища з трьох вершин, що височіють над плато Фарсіда.
Висота Аскрійської гори складає цілих 18 км, тобто вона вдвічі вища за Еверест. Однак кут ухилу її схилів складає всього 7 градусів. Через це її основа має велетенський діаметр. Площа вулкана приблизно дорівнює площі Румунії.
Схили велетенського вулкана
На зображенні видно південний схил Аскрійської гори. При цьому ліва (південна) сторона кадру розташована приблизно на 10 км нижче, ніж права (північна) сторона. Вершина вулкана розташована ще правіше, за межами зображення.
Головна прикраса знімка — Аскрійські каньйони, які охоплюють ділянку місцевості у 70 км в діаметрі. Вони являють собою систему лавових потоків та труб, ланцюжків кратерів та величезні тріщини, що розтягнулися на десятки кілометрів.
Аскрійська гора та її тріщини
Всі вони мають різний вік та походження, але гармонійно зливаються у сюрреалістичну картину, що нагадує потоки чорнил у воді. Роздільна здатність зображення складає 16 м на піксель. Усю праву частину знімка займають зморшкуваті потоки лави, навколо яких тягнуться ряди «кратерів-ям».
Останні являють собою накладання окремих кратерів один на одний таким чином, що вони утворюють одну видовжену западину. Дещо схоже можна побачити й на Землі, наприклад, сеноти на півострові Юкатан.
Ця схожість примушує вчених запідозрити, що ці утворення мають не метеоритне походження. Вони утворюються внаслідок провалів, коли під поверхнею є порожнина. Поверхневий шар потоку лави швидко охолоджується та твердіє, потік лави знизу припиняється та з часом зникає, залишаючи трубчасті кишені.
Земля ліворуч від ланцюгів «кратерів-ям» позначена так званими звивистими рифами, меншими звивистими каналами без ободів, які часто зустрічаються на схилах вулканів. Досі незрозуміло, як вони утворюються, але їхнє виникнення може бути пов’язане з потоками лави, попелу чи води, або їхньою комбінацією.
У крайній лівій частині зображення переважають великі тріщини завдовжки до 40 км. Від них відгалужуються канали, які сплітаються разом, ізолюючи шматки марсіанської місцевості, утворюючи «острови» та тераси. Імовірно, їх утворила вода, яка текла тут ще за часів, коли схили Аскрійської гори були вкриті снігом та льодом.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
