19 лютого виповнюється 552 роки з дня народження Миколая Коперника. Цей видатний астроном відіграв вирішальну роль у затвердженні у свідомості людей думки, що це Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. Проте що ми ще знаємо про нього.
Миколай Коперник — справжня людина епохи Відродження — він був не тільки геніальним астрономом, а й чудовим лікарем, картографом, економістом і талановитим літературним перекладачем. У своїй головній праці «Про обертання небесних сфер» він переніс центр Всесвіту із Землі на Сонце, і таким чином змінив тогочасний погляд на устрій світобудови. Він підтвердив розрахунками геліоцентричну систему світу, яку пропонували ще давньогрецькі філософи, зокрема Аристарх Самоський. Але саме Миколай Коперник перший створив систему розрахунків руху планет, яка базувалася на геліоцентризмі. У цій системі Сонце перебуває в центрі світу, а планети обертаються навколо нього. «Він зупинив Сонце та змусив рухатися Землю» — так протягом століть характеризували Миколая Коперника. Його робота, опублікована 1543 року в Нюрнберзі, справила справжню революцію в світогляді тогочасних вчених.
Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 року в польському місті Торуні на березі річки Вісли. Його батько був заможним німецьким купцем, мав також ім’я Микола, а мати майбутнього астронома, Барбара, походила із впливового торунського роду Ватценроде. Миколай мав дві старші сестри та молодшого брата. Родина була досить заможною, їй належало кілька будинків, той, у якому народився майбутній астроном, і досі існує в Торуні, а вулиця названа на честь вченого.
Достеменно відомо, що після смерті батька вихованням племінника займався його впливовий дядько, єпископ Лукаш Ватценроде, брат матері, який бачив у Миколаї свого наступника та помічника.
Юність майбутнього видатного астронома залишається найбільш невідомим періодом його життя. У своїй книзі 2015 року «Миколай Коперник: штрихи до портрета» («Mikołaj Kopernik: Szkice do Portretu») історик Януш Маллек пише: «З огляду на відсутність джерел, роки з 1473 по 1491 вважаються невідомим періодом у житті Коперника. Усі біографи астронома сходяться на тому, що, скоріше за все, він відвідував парафіяльну школу при церкві святого Іоанна в Торуні, що розташовувалась приблизно за сто-двісті метрів від його будинку».
У 1491 році Миколай вступив до Краківської академії, як тоді називався Ягеллонський університет. Швидше за все, гроші на освіту Коперника давав його дядько з боку матері, Лукаш Ватценроде, який був на той час єпископом Вармії та сподівався, що після навчання племінник стане його секретарем.
У своїй «Нюрнберзькій хроніці» 1493 року німецький історик Хартман Шедель писав: «У Краківській академії найбільш процвітає астрономія, і в цьому відношенні, як я чув від багатьох людей, у всій Німеччині немає школи відоміше». Справді, університет переживав свій розквіт, і Коперник здобув там дуже хорошу освіту.
Університетські професори Мартін Русин і Мартін Билиця, творці краківської школи астрономії, мали сильний вплив на Коперника, який уже в той час цікавився науковими працями з астрономії. У Кракові він вивчав не лише астрономію і математику, а й філософію та природничі науки.
Він був людиною широкого кругозору, але, всупереч моді та уявленням, які панували в той час, про вплив небесних тіл на життя людини, Коперник, хоча і прослухав курс астрології, але ніколи не цікавився цією наукою. Винятком став гороскоп, який він склав для своєї матері, й це, скоріше за все, могло бути завданням, яке треба було виконати. Його понад усе цікавила математична астрономія та космологія з філософського погляду. Він убачав у космосі порядок і гармонію — те ж саме, що бачили греки, які називали Всесвіт космосом.
У той час геоцентрична система світу, яка описувала світобудову, багато віків була загальноприйнятою серед наукової спільноти. Вона була розроблена давньогрецьким філософом Птолемеєм у його праці «Альмагест». Згідно з нею, всі планети, Сонце і Місяць рухаються по колах-епіциклах, центри яких, своєю чергою, рухаються по інших колах-диферентах, а в центрі всієї світобудови — нерухома Земля. Філософ стверджував, що його концепція є гіпотезою, яка полегшує розуміння спостережних явищ, він вважав, що якщо спостереження суперечать теорії, то необхідно прийняти іншу концепцію.
Молодий Коперник вже під час навчання у Кракові звернув увагу на те, що часто спостережуваний рух планет не збігається з Альфонсовими таблицями, створеними на основі вчення Птолемея, якими користувалися астрономи в той час. Біографи припускають, що деякі ідеї із загальної концепції нової системи світу могли прийти на думку вченому вже під час навчання у Кракові. Він почав шукати рішення, які знайшов пізніше, та присвятив цьому більшу частину свого життя.
Миколай Коперник не обрав кар’єру астронома і не пов’язав своє життя з жодним з університетів. Для нього астрономія була хобі, й він досяг неймовірних висот у цій науці. Як сказав доктор Мацей Міколаєвський із Центру астрономії університету Миколая Коперника в Торуні: «Коперник, як дослідник, ніколи не був під чиїмось протекторатом. Він перший науковець, який проводив дослідження з цікавості. Якщо є запитання, на які немає відповідей, людській природі властиво їх шукати. Йдеться про любов до істини».
Ще під час навчання у Кракові майбутній астроном почав створювати бібліотеку, необхідну для своєї дослідницької роботи. Він придбав лекції з геометрії Евкліда та збірки астрономічних таблиць, у яких на вкладених картах пізніше записував результати своїх спостережень. У розмовах з друзями Коперник часто згадував навчання у Кракові та говорив, що всьому, чого він досяг у науці, він завдячує Ягеллонському університету.
У 1495 році він закінчив навчання у Кракові, й у 1496-му вступив до Болонського університету, щоб вивчати там юриспруденцію. У свою подорож до Італії він взяв астрономічні книги, придбані у Кракові.
Хоча вчений і не відчував великої цікавості до права, але вивчав його для того, щоб отримати добре оплачувану посаду в Вармінській єпархії, і після завершення навчання його назначили каноніком. Ця посада забезпечила Копернику довічний заробіток, завдяки якому він мав необхідні кошти, щоб займатися наукою. У Болоньї, крім богослов’я, прав та мов, він отримав можливість вивчати астрономію під керівництвом відомого астронома Домініко Марія Новара. Майбутній науковець долучився до астрономічних спостережень, які виконував разом зі своїм вчителем.
Ймовірно, саме від нього Коперник міг почути про геліоцентричну теорію Аристарха Самоського, бо вчителем Новари був Регіомонтан, який був знайомий із нею та неодноразово обговорював з іншими вченими. Початкові стосунки майстер — учень перетворилися на співпрацю рівноправних вчених, які шукали вирішення проблем, які походили з теорії Птолемея. Результати спостережень примусили Коперника вчергове засумніватися в її істинності.
У 1500 році він пройшов юридичну практику в папській канцелярії у Римі та читав там публічні лекції з математики. У Падуї Миколай вивчав медицину та отримав дозвіл на медичну практику, а в університеті Феррари здобув ступінь доктора канонічного права.
Знайомства з цікавими людьми та творча атмосфера італійського Відродження суттєво вплинули на вченого. Він став справжньою людиною епохи Відродження — людиною, яка мала безліч талантів. Саме в цей період свого життя він почав перекладати з грецької на латину роздуми про кохання та мораль Феофілакта Сімокатти, відомого візантійського державного діяча. Цей переклад — єдина праця Коперника, видана за його життя. Небажання друкувати свої твори біографи вченого пояснюють особливими рисами його характеру — сором’язливістю та постійними сумнівами в можливості донести свої ідеї іншим.
Ще одним свідченням захоплення Коперника античною культурою, окрім перекладів, можна вважати його перстень-печатку із зображенням Аполлона. Дехто з біографів припускає, що він міг навіть перебувати в таємних гуманістичних спільнотах на кшталт масонських, але тому немає переконливих доказів. Згідно з іще однією недоведеною гіпотезою, Коперник захоплювався живописом. Після свого повернення з Італії в Польщу Миколай начебто намалював свій автопортрет, дивлячись на себе в дзеркало. На жаль, картина не зберлася, але відомо, якою вона була завдяки копії XVI століття, виконаній Тобіасом Стіммером, що й досі прикрашає годинник Страсбурзького кафедрального собору. На ній Коперник зображений із конвалією в одній руці, а друга його рука лежить на написі: «Портрет Миколая Коперника, виконаний з його автопортрета».
Можливо, свою здібність до малювання видатний астроном використовував, коли складав карти Пруссії та Вармії, працюючи у свого дядька-єпископа секретарем. Ними користувалися й історики XVI століття.
Коперник перебував в Італії до 1503 року. Після повернення до Польщі він жив і працював у Лідзбарку, але тамтешні умови не зовсім сприяли астрономічним спостереженням, бо в місті не було зручних майданчиків, на яких можна було б їх проводити, а його дядько-єпископ завантажував додатковою роботою.
Вчений вирішив перебратися у Фромборк. Там він мав скромний будинок і спеціальний оглядовий майданчик у саду за стінами монастирського комплексу, де можна було належним чином встановити астрономічне обладнання. Коли майданчик зруйнували тевтонські лицарі під час одного зі своїх набігів, Коперник переніс свій спостережний пункт на дзвіницю, яка зараз названа на його честь.
У 1519 році почалася війна Польщі з Тевтонським орденом. В той час Коперник обіймав високу посаду в єпархії та жив у замку в Ольштині. Під час облоги міста тевтонськими лицарями астроном керував обороною і зумів організувати успішний захист. Також він проявив себе не лише як чудовий організатор, а й вірнопідданий польського короля.
Під час облоги Ольштина він написав лист королю Сигізмунду I з проханням про військову допомогу. У листі були такі слова: «Ми хочемо захищати Вас, як належить людям добрим, чесним і відданим Вашій Величності, навіть ціною власного життя».
Інакше кажучи, Коперник вважав би за краще померти, ніж здати замок тевтонським лицарям. Поляки перемогли в цьому протистоянні, й у 1521 році війна завершилася перемир’ям. Під кінець 1521 року Коперник повернувся у Фромборк і залишався тут аж до самої смерті 24 травня 1543 року.
У післявоєнні роки він брав участь у розробці єдиної грошової одиниці для тевтонської та польської частин Пруссії. Вчений звернув увагу на закономірність, яка зараз вважається фундаментальною економічною істиною і відома як закон Коперника — Грешема. Відповідно до цього закону, гроші з більш стабільним курсом, наприклад, золоті монети, витісняються з обігу, оскільки люди накопичують заощадження у цих грошах, а в реальному обігу беруть участь «найгірші» гроші, наприклад, мідні монети.
Для нас Коперник відомий, насамперед як астроном. Але сучасники знали його як обізнаного у своїй справі лікаря. Завдяки цьому до нього зверталося чимало впливових громадян, а незаможним він допомагав безкоштовно. Відомо, що в 1519 році йому довелося навіть виступити у боротьбі з епідемією чуми.
Хоча Миколу Коперника високо цінували як лікаря, але в останні роки свого життя він вів досить самотнє життя, бо хотів присвячувати більшу частину свого часу астрономії та трактату «Про обертання небесних сфер».
У цій праці він пояснював геліоцентричну систему світу, вперше сформульовану у творі під назвою «Малий коментар», яку він спочатку розповсюджував тільки серед своїх друзів, але відомо, що у 1533 році роботи Коперника були представлені навіть Папі Клименту VII. Попри те, що геліоцентрична система була справою всього його життя, Коперник не прагнув її скоріше завершити й опублікувати.
Причин цьому кілька, як вважають біографи Коперника — це природна сором’язливість та небажання йти на конфронтацію з церковною владою, яку він сам і представляв, будучи каноніком. На щастя, молодий професор математики та його друг Ретік, який приїхав до нього у Фромборк, переконав закінчити цю роботу.
Книга була надрукована в березні 1543 року в Нюрнберзі, й, за легендою, її екземпляр привезли до Фромборка того дня, коли Коперник уже був хворий. Незадовго після цього він помер. Достеменно невідомо, чи встиг учений потримати цю книгу в руках.
Робота над основною працею Коперника «Про обертання небесних сфер» зайняла близько 40 років, протягом яких автор неодноразово вносив зміни до тексту та створював нові астрономічні таблиці. У передмові до своєї праці Коперник писав: «Зважаючи на те, якою безглуздістю може здатися це вчення, я довго не наважувався надрукувати мою книгу і думав, чи не краще буде наслідувати приклад піфагорійців та інших, які передавали своє вчення лише друзям, поширюючи його тільки шляхом переказу».
Тривалий час так і було, бо праця Коперника з 1616 року значилася у списку Ватикану як заборонена. Цей вердикт був знятий лише у 1828 році. Хоча до геліоцентричної теорії були серйозні питання у тогочасних вчених і це викликало деякі сумніви щодо неї у XVI–XVII cтоліттях, але, попри все, теорія Коперника стала основою для розвитку природничих наук в епоху Відродження та пізніше знайшла підтримку таких вчених, як Йоганн Кеплер, Галілео Галілей, Ісаак Ньютон та інших.
Багато вчених у своїх дослідженнях спиралися на неї. Тривалий час місце розташування могили Коперника було невідоме, але під час розкопок у соборі Фромборка у 2005 році виявили череп та кістки ніг. Порівняльний аналіз ДНК цих останків з двома волосинами Коперника, знайденими в одній із його книг, підтвердив, що це його останки. 21 травня труна з прахом великого астронома була доставлена до собору у Фромборку, де Коперник зробив свої найважливіші відкриття. 22 травня 2010 року останки великого вченого були поховані у Фромборському катедральному соборі.
Ця нестандартна людина внесла свій безцінний вклад у розвиток науки та здійснила справжню революцію у світогляді тогочасної наукової спільноти. Це пам’ятають у сучасному світі та вшановують вченого. На честь великого астронома названі: зірка у сузір’ї Рака, астероїд 1322 Коперник, кратер на Місяці, кратер на Марсі, хімічний елемент № 112 ,університет в Торуні, міжнародний аеропорт Вроцлава, перший літак Іл-62 польських авіаліній, центр науки «Коперник» та станція метро у Варшаві, вулиці в багатьох містах Польщі та в містах різних країнах світу.
У Польщі є автомобільний туристичний шлях, який вшановує постать Миколи Коперника. Він пролягає через міста, пов’язані з життям і діяльністю великого вченого, які розташовані на території кількох воєводств. Загальна довжина цього шляху становить 590 км, він позначений символом астролябії. Тут можна відвідати історичні будівлі часів великого вченого, музейні виставки, присвячені йому, дізнатися таємниці світобудови у планетаріях і навіть провести астрономічні спостереження.
2023 рік, з нагоди 480-річчя від дня смерті та 550-річчя від дня народження Коперника, у Польщі був оголошений Роком Миколи Коперника. Всесвітній конгрес пройшов у Торуні, 19 лютого, зібравши 700 дослідників та експертів, включаючи п’ять лауреатів Нобелівської премії.
