Фільм «Людина на Місяці» вийшов на екрани у 2018 році. Знята режисером Дам’єном Шазелом стрічка, головну роль у якій виконав Раян Гослінг, вважалася одним з основних претендентів на нагородний сезон. Але, попри хороші рецензії, фільм був практично непоміченим, в основному отримавши відзнаки лише в технічних номінаціях. Не стала «Перша людина» хітом і серед звичайних глядачів. Картина не окупилася, зібравши лише 105 млн доларів у світовому прокаті за бюджету в 70 млн.
І ось, через шість років, «Людина на Місяці» вийшла на Netflix, що призвело до відродження інтересу до картини. З цієї нагоди редакція Universe Space Tech хотіла б розповісти про те, що у фільмі відповідає дійсності, а що є авторським домислом.
Час дії «Людини на Місяці»
«Людина на Місяці» ґрунтується на книзі Джеймса Р. Генсена «Перша людина: Життя Ніла О. Армстронга». Як можна здогадатися з назви, вона охоплює весь період життя першої людини на Місяці. Історія у фільмі починається 1961 року і завершується 1969-го, одразу після повернення Армстронга на Землю, не згадуючи про те, що сталося потім.
Зрозуміти режисера можна. Хронометраж стрічки становить 141 хвилину — було б доволі складно вкласти в такий інтервал усе життя Армстронга. Але все ж, тим, кому цікаво, що було далі, доведеться самостійно дізнатися про це. Фільм не розповідає нічого про те, чим згодом займався Ніл Армстронг і як склалися його подальші стосунки з дружиною Джанет.
Інтер’єри космічних кораблів
Багато експертів хвалили «Людину на Місяці» за доволі точне зображення космічних сцен і хорошу роботу з відтворення інтер’єрів показаної у фільмі техніки. Однак не обійшлося і без «артистизму». Інтер’єри різних космічних кораблів у фільмі показані злегка брудними, з відбитками пальців і навіть чимось схожим на іржу.
Насправді ж космічні кораблі утримувалися в ретельній чистоті, щоб зменшити ймовірність того, що сміття спричинить збій у роботі обладнання. Самі астронавти говорили, що коли вперше заходили в них, то відчували запах нового автомобіля. Звісно, у процесі польоту кораблі ґрунтовно забруднювалися — але це вже відбувалося потім.
Стосунки Ніла Армстронга з дружиною
У фільмі показано, як Джанет Армстронг займається вихованням дітей і підтримує Ніла, незважаючи на його емоційну замкненість, коли він витрачає на роботу значно більше часу і сил, ніж на близьких. Зрештою, вона бунтує, коли просить його поговорити з їхніми двома хлопчиками перед тим, як він вирушить на Місяць, щоб попередити їх, що він може не повернутися.
Загалом, це досить точний опис їхніх стосунків. Джанет Армстронг справді просила чоловіка поговорити з дітьми, але, як пізніше сказала в одному з інтерв’ю, це не зайшло занадто далеко. Також її дуже злило, що Армстронг настільки занурився в роботу, виключивши все інше. Якщо фільм завершується на оптимістичній ноті, то в реальності Ніл і Джанет все ж розлучилися на початку 1990-х.
Пожежа в будинку Армстронгів
«Людина на Місяці» демонструє безліч небезпек, з якими зіткнувся Ніл Армстронг у процесі своїх тренувань і космічних польотів. Тим іронічніше, що у фільмі не показали один із найдраматичніших моментів у житті сім’ї першої людини на Місяці. 1966 року в будинку Армстронгів сталася пожежа. Це сталося вночі, коли всі спали — на щастя, Джанет відчула запах диму і підняла тривогу.
Цю сцену відзняли, але пізніше її вирізали з фільму. Можливо, творці подумали, що на тлі всіх інших показаних у картині трагічних подій глядачі вирішать, що цей епізод був вигаданий для більшого напруження.
Характер Ніла Армстронга
Показаний у фільмі характер Ніла Армстронга є одним із найбільш суперечливих аспектів фільму. З одного боку, за свідченнями очевидців, він справді був вельми скромною і доволі замкнутою людиною. З іншого ж, деякі критики вказують на те, що Шазель перегнув палицю, зробивши головного героя занадто відстороненим і настільки сумним, що в реальності його ніколи не відібрали для польоту на Місяць.
Попри всю замкнутість Армстронга, він зовсім не поводився як робот. І розшифровки реальних переговорів показують, що під час польотів у космос він знаходив час, щоб порадіти й висловити захоплення краєвидами, що відкривалися в ілюмінатор.
Посадка на Місяць
Посадка Apollo 11 на Місяць є кульмінаційним моментом усього фільму. Тож не дивно, що творці постаралися надати їй побільше драматичності. Під час спуску в кабіні місячного модуля справді кілька разів спрацьовувала сигналізація: однак її звук був не настільки гучним і дратівливим, як це показано у стрічці. Творці також значно посилили вібрацію, якої зазнавали астронавти (це ж стосується і сцен запуску).
Ситуація, коли під час спуску Армстронг побачив, що комп’ютер веде місячний модуль у непридатне для посадки місце, і вирішив перелетіти кратер, була насправді. Але знову ж таки, в реальності цей кратер був не таким великим, як показано у фільмі. Що стосується палива, то відлік його залишку вівся не у відсотках, а в секундах роботи двигуна. На момент посадки вважалося, що його залишилося на 15–20 секунд. Але насправді палива було більше. Просто через його плескання в баках місячного модуля датчики не могли правильно оцінити його залишок.
Донька Ніла Армстронга
Емоційним ядром «Людини на Місяці» є історія доньки Ніла Армстронга на ім’я Карен, яка померла від раку у віці всього двох років. Щоб якось впоратися з трагедією, Ніл вступає до NASA і ставить собі за мету полетіти в космос. У найбільш пам’ятній сцені він, нарешті, знаходить у собі сили попрощатися з донькою, залишивши її дитячий браслет на Місяці.
У реальності у нас немає жодних історичних свідчень того, що Армстронг зробив щось подібне. Астронавтам було дозволено взяти на Місяць невеликі особисті речі. Пізніше Ніл розповідав, що взяв кілька шпильок дружини, шматочок літака братів Райт і шпильку свого студентського братства — і все, більше нічого, навіть особистих речей своїх дітей.
Водночас варто зазначити, що астронавти зазначали детальний список речей, які брали з собою в політ, у деклараціях. За словами Джеймса Генсена, чия книга лягла в основу фільму, він якось попросив астронавта показати його місячну декларацію, але той відповів, що загубив її. Знаючи характер Армстронга, це було зовсім на нього не схоже. Коли Генсен пізніше запитав сестру Армстронга, Джун, чи не міг він залишити на Місяці щось із речей Карен, та розплакалася і відповіла: «О, я дуже сподіваюся на це».
У будь-якому разі, ми вже навряд чи коли-небудь дізнаємося істину. Кожен із глядачів «Людини на Місяці» може вирішувати для себе, чи міг Ніл Армстронг справді попрощатися з донькою в такий спосіб, або ж це просто красива вигадка творців фільму.
