Ці спалахи яскравіші за цілі галактики — і гаснуть за кілька днів. Астрофізики спостерігають їх із 2018 року, нарахували лише 11 у всьому відомому Всесвіті й досі не можуть пояснити, що їх породжує. Тепер з’явилася перша переконлива підказка.
24 березня 2026 року на сервері препринтів arXiv вийшло дослідження, автори якого проаналізували галактики всіх підтверджених подій і дійшли висновку: ці вибухи, найімовірніше, є наслідком злиття нейтронної зорі або чорної діри з масивною зорею типу Вольфа — Райє.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194)
До товаруЗоря без оболонки та мертвий компаньйон
Підозра на зорі Вольфа — Райє виникла не випадково. Спектри LFBOT (Luminous Fast Blue Optical Transient) майже не містять водню й гелію, а це означає, що зоря ще до вибуху мала скинути свою зовнішню оболонку. Саме так і виглядають зорі Вольфа — Райє: надзвичайно рідкісні надмасивні об’єкти з відкритим розжареним ядром. Якщо поруч із такою зорею у подвійній системі перебуває компактний залишок її попередника, спіральне зближення може спровокувати вибух, не схожий ані на звичайну наднову, ані на гамма-сплеск. Рентгенівське випромінювання, зафіксоване в кількох LFBOT, також вказує на присутність компактного об’єкта в центрі.
Дві підказки з галактик
Дослідники змоделювали фотометрію і спектроскопію галактик-господарів усіх 11 вибухів і знайшли дві красномовні риси. По-перше, понад 30 % таких спалахів трапились не там, де народжуються нові зорі, а у найтьмяніших ділянках галактик або взагалі поза їхніми межами — у місцях, де, здавалося б, нічого цікавого не відбувається. По-друге, на появу LFBOT слабо впливає те, наскільки галактика насичена важкими елементами — на відміну від більшості інших потужних космічних вибухів. Обидві особливості вказують на масивне зоряне походження з нетиповим розміщенням. Саме тому автори схиляються до сценарію злиття зір у подвійних системах. Розширити вибірку і перевірити гіпотезу допоможе обсерваторія імені Віри Рубін, яка вже розпочала роботу і незабаром вийде на повний режим огляду неба.
Джерело phys.org
