Кремнієві пластини планують обробляти в космосі замість чистих кімнат

Вакуум космосу може замінити надчисті цехи, у яких виробляють напівпровідники. На цю ідею робить ставку стартап Besxar, що домовився зі SpaceX про серію польотів на прискорювачах Falcon 9. Перші контейнери з кремнієвими пластинами вже злітали за межі атмосфери та повернулися. Зразки виявилися чистішими за ті, які лишалися на Землі.

Виробництво мікросхем у космосі
Художня ілюстрація. Кремнієві пластини для чипів планують обробляти на орбіті

Проблема чистих кімнат

Виробництво сучасних мікросхем відбувається у приміщеннях, де повітря очищене від пилу до рівня, якого немає в жодній іншій галузі. Одна порошинка, що осіла на кремнієву пластину під час обробки, псує весь виріб.

Через потребу в таких умовах будівництво заводу перетворюється на величезний інфраструктурний проєкт. Засновниця Besxar Ешлі Піліпішин переконана, що ракети нового покоління дають альтернативу цим витратам.

Політ у липні

Перші два апарати компанії, які тут називають fabship, піднялися в космос у липні разом із місією Starlink. Усередині були напівпровідникові матеріали.

Завдання ставили просте. Обладнання мало витримати навантаження старту, уберегти вміст від забруднення і піддати його дії вакууму. Все це вдалося, хоча в одному з контейнерів відмовила система реєстрації польотних даних і причини збою ще з’ясовують.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Юпітер і Сатурн №2 2025 (193)

До товару

За словами Ешлі Піліпішин, привезені зразки мали найменшу кількість сторонніх частинок у порівнянні з наземними. Про це вона розповіла в розмові з TechCrunch.

Команда Besxar з контейнерами fabship
Інженери Besxar із контейнерами fabship, які злітали на прискорювачі Falcon 9 у липні. Авторство: Besxar

Кілька хвилин за межами атмосфери

Прискорювачі Falcon 9 долають шлях у космос і назад частіше за будь-яку іншу ракетну техніку. Торік вони виконали такий рейс 163 рази, а цьогоріч уже понад сотню.

Але на орбіту вони не виходять. Відділення відбувається у верхніх шарах атмосфери, після чого починається гальмування і зниження. Тобто стартап отримує не орбітальну фабрику, а короткі сеанси в майже ідеальному вакуумі, зате з такою регулярністю, якої не дасть жодна капсула, що повертається.

Гроші та суперники

На розвиток технології зібрано майже 14 млн доларів, 9 із них — у посівному раунді, який очолили фонди Dauntless Ventures і Overture VC. Домовленість зі SpaceX передбачає близько десятка польотів з дослідним навантаженням на прискорювачі.

Космічне виробництво напівпровідників розробляють також United Semiconductors і Space Forge. Перед усіма стоїть однакова перешкода, а саме обмежений обсяг продукції, який реально повернути на Землю.

Ешлі Піліпішин розраховує вийти спочатку на сотні, а потім на тисячі пластин з однієї установки. Такий масштаб залежить від появи дешевих носіїв, чи то Starship, чи то ракет нового покоління від Rocket Lab і Stoke Space.

Наступні кроки

Найближчі два роки в компанії планують ускладнювати експеримент поетапно. Спершу нагрівання пластин, потім осадження першого матеріалу.

Повноцінні виробничі модулі розраховують возити вже на Starship. Готову продукцію мають отримати виробники мікросхем, які керують живленням у дата-центрах і електромобілях. Назва стартапу походить від слова «бескар», так у всесвіті «Зоряних воєн» називають метал мандалорської броні.

Новини інших медіа