Плутон та Харон — неймовірна пара об’єктів, що обертаються незвично близько один від одного. У новому дослідженні науковці припустили, що утворилася ця система внаслідок зовсім нового для науки механізму — «космічного поцілунку».
Плутон та Харон
Плутон та Харон могли утворитися внаслідок «космічного поцілунку». Такого висновку нещодавно дійшли дослідники з Університету Аризони. Розрахунки показують, що саме так могла утворитися ця неймовірна система.
Взагалі у Плутона відомо п’ять супутників. Однак саме Харон робить його унікальним. Річ у тім, що він має діаметр лише вдвічі менший, ніж у самої карликової планети, й віддалений від неї лише на 19 її радіусів. Разом вони утворюють подвійну систему, яка обертається навколо спільного центру мас, який міститься між тілами.
У Сонячній системі не так вже й багато об’єктів, які являли б собою щось дуже подібне. Максимально близькою з добре вивчених є система «Земля-Місяць». Тож більшість вчених вважає, що всі подібні пари утворилися більш-менш однаково.
Моделі зіткнення
Основною моделлю утворення Місяця є зіткнення з об’єктом, який заведено називати Теєю. Вона в результаті цього зіткнення була повністю зруйнована, Земля розплавилася, вусібіч полетіли бризки матеріалу. Згодом він зібрався на орбіті в новонароджений супутник.
Для Харона досі пропонувалося те саме. Однак автори нового дослідження звернули увагу, що вищеописана картина є правильною для двох значно масивніших об’єктів, які взаємодіють у набагато тепліших умовах. І звичайно, що під час зіткнення матеріал планет поводився як рідина.
Проте у випадку холодніших і менших за розміром Плутона та Харона все мало бути не так. Розрахунки показують, що в цьому випадку треба враховувати структурну міцність криги та вмороженого в неї каміння. Тому звичні фізикам моделі, коли після зіткнення матеріал розлітається вусібіч і потім або збирається разом, або ні, у цьому випадку застосувати не можна.
Космічний поцілунок
Розрахунки показують, що зіткнення Плутона та Харона скоріше нагадувало космічний поцілунок. Вони ніби злиплися разом і оберталися так деякий час. Потім Харон «відліпився» і відійшов на ту відстань, на якій він перебуває зараз. При цьому обидва тіла відновили свою форму.
Такий сценарій може видатися дивним, але розрахунки показують, що саме він може добре пояснити, як утворилася ця система. Тепер команда вчених хоче продовжити свої дослідження. Вони збираються з’ясувати, як припливні сили могли вплинути на обидва тіла, коли вони були зовсім близько одне до одного.
За матеріалами phys.org
