Вчені придумали як побачити хвилі від злиття чорних дір

Більшість гравітаційних хвиль, що народжуються під час злиття чорних дір, ми не бачимо через те, що вони утворюють єдиний фон. Для того, аби їх виділити, з нього пропонується запустити у космос велетенську мережу інтерферометрів.

Лазерні інтерферометри у космосі
Лазерні інтерферометри у космосі. Джерело: Simon Barke — University of Florida

Як спіймати гравітаційні хвилі

Вчені пропонують запустити в космос гігантські прилади, які працюватимуть разом як телескоп розміром з орбіту Землі. Усе це робиться для того, аби побачити гравітаційні хвилі від злиття чорних дір, які досі ховаються від нас.

Гравітаційні хвилі від злиття чорних дір і нейтронних зір були передбачені теорією відносності Ейнштейна. Але вловити їх вдалося тільки 2015 року завдяки гігантським інтерферометрам LIGO та VIRGO. Пізніше до них приєднався ще й KAGRA. Разом вони змогли зареєструвати сотні таких подій.

Щорічно у Всесвіті виникають сотні тисяч таких явищ. Тобто ми змогли вловити тільки невеличку частину гравітаційних хвиль, а для решти чутливість наших приладів все ще замала і вони зливаються у єдиний стохастичний фон гравітаційних хвиль (SGWB).

Проте вчені не полишають надій все ж вичленити з SGWB окремі події та дізнатися, що ж відбувається, коли чорні діри зливаються. Для цього вони пропонують запустити в космос мережу з 3—4 інтерферометрів, на кшталт LIGO чи VIRGO.

Лазерна інтерферометрія у космосі

Лазерний інтерферометр — це тип обсерваторії, який працює у спосіб, відмінний від решти телескопів. Замість того, аби збирати частинки від джерела випромінювання, він реєструє коливання простору, які проходять крізь прилад. Засновано це на явищі інтерференції — взаємному підсиленні чи ослабленні електромагнітних хвиль при їхньому накладанні.

У гравітаційних обсерваторіях використовуються лазерні промені, які дають інтерференційну картину, попри те, що їхнім променям доводиться долати відстань у кілька кілометрів. Коли вона порушується, це означає, що крізь прилад пройшла гравітаційна хвиля.

Але навіть одного такого приладу для реєстрації гравітаційних хвиль замало. Тому вони працюють парами, розділеними тисячами кілометрів. І саме цією відстанню, яка називається базою, і визначається чутливість приладу.

Саме заради збільшення бази й планується запустити інтерферометри в космос. Зараз розглядаються два різних проєкти реалізації цієї гігантської гравітаційної обсерваторії. Один запропонований європейцями й називається Обсерваторія Великого вибуху (BBO), а інший — японський, під назвою Декагерцева обсерваторія гравітаційних хвиль. (DECIGO).

Який із них буде реалізований — невідомо, але обидва передбачають базу, яка дорівнюватиме відстані між Землею та Сонцем. Вчені впевнені, що цього буде достатньо, щоб розкрити всі таємниці SGWB.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Американські сенатори вивчають фінансову ситуацію з космічним телескопом Chandra
Китайські астронавти повернулися на Землю після 6 місяців перебування в космосі
Смерть NEOWISE: телескоп NASA упав в Індійський океан
Зерна життя: вчені розкрили таємницю походження давнього зоряного пилу
Космічне світлове шоу: Hubble зазнімкував галактику з надновою
Селфі супутника виявило пошкодження, спричинене загадковим зіткненням
Жодного сліду: Hubble і James Webb не знайшли екзопланет біля Веги
Надпотужний джет чорної діри Центавра А досягає 94% від швидкості світла
Відновлення озонового шару Землі в 2024 році досягло річного максимуму
Супутник побачив результат цунамі в Гренландії