Космічна радіація викликала мутацію вірусів в африканському озері

2–3 млн років тому в африканському озері Танганьїка несподівано з’явилося багато нових вірусів, які вразили місцеві популяції риб. Науковці вважають, що ця подія сталася через радіацію від вибуху наднової, яка саме в цей час досягла нашої планети.

Спалах наднової
Спалах наднової. Джерело: phys.org

Озеро Танганьїка

Танганьїка — велике озеро в Африці, що простягнулося на понад 600 км з півночі на південь. Це один із найбільших на Землі резервуарів прісної води, тут сконцентровано 16% її світових запасів. Але деякий час тому дослідники виявили, що 2–3 млн років тому з життям у ньому сталося щось дивне. Частота мутацій вірусів різко виросла і кількість їхніх видів, що вражають місцевих риб, збільшилася.

Група дослідників із Каліфорнійського університету в Санта-Крусі вважає, що розгадала цю загадку. У своїй статті, опублікованій в The Astrophysical Journal Letters, вчені стверджують, що причиною його стала радіація від вибуху наднової, який відбувся між 2 та 3 млн років тому.

Свою думку вони засновують на іншому дослідженні, яке виявило на дні світового океану шар радіоактивного заліза-60. За тим, яка його кількість встигла розпастися, науковці визначили, що потрапило воно на Землю приблизно 2,5 млн років тому. Це наводить на думку, що ця подія може бути якось пов’язана зі збільшенням кількості вірусів в озері Танганьїка.

Місцева бульбашка

Насправді в геологічному літописі присутні одразу два шари радіоактивного заліза-60. Один датується 6 млн років, інший — 2,5. Обидва так чи інакше пов’язані з радіацією від вибухів наднових, але трохи по-різному.

Земля розташована всередині так званої Місцевої бульбашки. Це область простору з відносно низькою щільністю міжзоряного газу. Вона утворилася внаслідок потужного вибуху наднової й Сонце з Землею розташовані всередині неї.

Однак це не означає, що саме ця наднова винна у появі нових вірусів в озері. Вона спалахнула за багато мільйонів років до того. А пік заліза-60 утворився, коли Сонце входило до Місцевої бульбашки й перетинало фронт ударної хвилі, що ширився космосом.

Проте після цього неподалік від Землі спалахнула інша наднова. Місцем цієї події вчені розглядають кілька зоряних асоціацій, які зараз розташовані на відстані від 70 до 140 пк від нас. Ця наднова й породила іонізуюче випромінювання, яке викликало посилені мутації, а ще приблизно через 100 тис. років прийшла хвиля радіоактивного пилу, яка відповідальна за другий шар заліза-60 на дні океану.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
На шляху до космосу: Rocket Lab завершила випробування другого ступеня ракети Neutron
Стрілець C: одне з найекстремальніших середовищ Чумацького Шляху
Малахітовий мармур: чому 4 млрд років тому океани Землі були зеленими
Конкурент Starlink: запуск першої партії супутників Kuiper відбудеться 9 квітня
Космос зупиняє ріст кісток: неприємні результати експерименту на МКС
TESS виявив гарячий юпітер з екстремальними температурними коливаннями
У молодому Всесвіті виявили масове вимирання перших галактик
James Webb не побачив ознак загрози від «астероїда-вбивці» 2024 YR4
Галактична м’ясорубка: центр Чумацького Шляху кишить мільйонами чорних дір
У полярних регіонах Місяця можуть жити мікроорганізми