Вчені досліджують газ і зорі у «місцевій бульбашці»

Дані космічного телескопа Gaia дозволили вченим краще зрозуміти розташування молодих зір навколо Сонця. Завдяки цьому були уточнені межі «місцевої бульбашки» — газової хмари діаметром майже 1000 світлових років. Поблизу її центра розташоване Сонце, а біля кордонів відбувається активне зореутворення.

«Місцева бульбашка»
Карта «місцевої бульбашки». Джерело: CfA/Leah Hustak/Hubblesite

Gaia допоміг зрозуміти, який вигляд має «місцева бульбашка»

Результати спостережень космічного телескопа Gaia допомогли уточнити положення у просторі та вектори руху молодих зір, розташованих у межах сотень світлових років від нас. Ці світила народилися кілька мільйонів років тому з міжзоряного газу, що був частиною хмари під назвою «місцева бульбашка». У центрі цієї «бульбашки» розташоване Сонце.

Вчені достатньо давно досліджують «місцеву бульбашку». Вивчається і безпосередньо розсіяний у космосі газ. Але робити це достатньо непросто. «Бульбашка» має діаметр приблизно 1000 світлових років і неправильну форму. Завдяки роботі телескопа Gaia вдалося скласти 3D-карту молодих світил. І вже на її основі створили зображення самої «бульбашки».

Нове дослідження надзвичайно важливе. «Місцева бульбашка» колись народилася внаслідок вибуху кількох наднових, які почали активно розганяти газ вусібіч. На кордонах газової бульбашки почали виникати нові світила. На думку вчених, значна частина зір не лише нашої Галактики, а й усього Всесвіту народжується саме у таких відносно невеликих газових хмарах, як наша «місцева бульбашка»

Як Сонце опинилося у «місцевій бульбашці»

Наше Сонце у «місцевій бульбашці» не народжувалося. Воно набагато старше і за саму газову «бульбашку», і за ті зорі, що утворилися з неї, і навіть за наднові, що її породили. Мільйони років тому принаймні 14 наднових із невеликими інтервалами часу вибухнули у цьому районі Галактики. Їхнє випромінення почало роздувати газ вусібіч.

Сонце в цей час перебувало далеко за межами новонародженої «бульбашки». Однак рух нашої зорі по її орбіті навколо галактичного ядра та розширення самої «бульбашки» призвели до їхньої зустрічі. Приблизно 5 млн років тому Сонце влетіло у «місцеву бульбашку». Після цього його рух не сповільнився, і зараз воно розташоване поблизу центра газової хмари. У цій «бульбашці» ми будемо перебувати не завжди. Як би швидко не розширювався газ, через мільйони років Сонце назавжди залишить позаду «місцеву бульбашку», а сама вона поступово розсіється у навколишньому просторі.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine