Комети врізалися в Уран і Нептун щогодини впродовж мільйона років

Крижані гіганти на краю Сонячної системи не завжди перебували у своєму нинішньому положенні. Вважається, що Уран і Нептун мігрували з часом до своїх теперішніх орбіт. Під час цієї міграції вони накопичували свою вагу завдяки крижаним об’єктам, подібним до комет. Нове дослідження припускає, що на ранніх етапах формування ці планети зазнавали космічних бомбардувань об’єктами розміром кількох кілометрів щогодини, що збільшило їхню масу та збагатило атмосферу.

Уран Нептун
Уран (ліворуч) та Нептун (праворуч) у правильному відносному розмірі та кольорах. Зображення: NASA/JPL-Caltech

Уран і Нептун — дві крайні планети Сонячної системи. Вони відрізняються від Юпітера і Сатурна своїм складом. Їхні атмосфери багаті на аміак, метановий лід і воду, що надає їм характерного блакитного відтінку. Унікальним є екстремальний осьовий нахил Урана в 98°, який створює враження, ніби планета обертається навколо Сонця боком. Швидкість вітру на Нептуні перевищує 2000 км/год.

Сьогодні Сонячна система здається спокійною, але модель, розроблена в Лазурній обсерваторії в Ніцці (Франція), припускає, що планети-гіганти мігрували з початкових місць до їхніх теперішніх орбіт задовго після розпаду протопланетного диска. Ця модель стала популярною, коли вчені зрозуміли, що для формування Урана і Нептуна в їхніх теперішніх місцях потрібні були дуже тривалі періоди часу.

Планета Уран
Планета Уран. Фото: Unsplash

Модель припускає, що всі газові гіганти, від Юпітера до Нептуна, починали свій шлях на відстані від 5 до 20 а.о. Для порівняння, нині Нептун перебуває на відстані 30 а.о. від Сонця. Катастрофічна, хаотична подія змусила планети мігрувати до їхніх нинішніх позицій.

Дослідження команди з Каліфорнійського університету показують, що Нептун міг почати свій шлях ближче до Сонця, ніж Уран. Більша маса Нептуна вказує на таку можливість. Симуляції команди оцінили кількість акреції на планетезималях під час міграції.

Нептун очима Voyager 2. Джерело: NASA/JPL

Команда встановила, що ці дві планети-гіганти піддавалися бомбардуванню крижаними матеріалами з високою інтенсивністю. Моделювання показало, що це бомбардування могло тривати до мільйона років зі швидкістю акреції до трьох планетезималей з радіусом 1–3 км щогодини. Ця швидкість змінювалася залежно від того, чи Уран був ближче до Сонця. У симуляціях, де Уран був найвіддаленішим від Сонця, обидві планети акретували в одному положенні на відстані від 22 до 26 а.о. Коли Уран був ближче до Сонця, Нептун виступав своєрідним щитом від більшості планетезималей.

Раніше ми повідомляли про те, як справжній колір Нептуна виявився зовсім не синім.

За матеріалами universetoday.com

Ілон Маск переносить свою штаб-квартиру через «гендерний» закон
На HBO виходить фільм про «дикий дикий космос». І це — не фантастика
Прорив у фізиці: вчені навчили ядра атомів поглинати та випромінювати енергію
Вище за температуру плавлення нікелю: астрономи виявили ультрагарячий нептун
Швидше швидкості світла: тахіон виявився сумісним із теорією відносності Ейнштейна
Астрономи знайшли нову карликову галактику
Неймовірна точність: загадку Антикітерського механізму розгадали завдяки гравітаційним хвилям
Хіп-хоп на Венері: NASA відправила пісню Міссі Елліотт у космос
Глобальне потепління гальмує обертання Землі навколо своєї осі
Верховна Рада скасувала перехід на літній час