Наприкінці січня до Землі наблизилася комета C/2022 E3 (ZTF). За умов достатньо темного нічного неба уважні спостерігачі навіть бачили її неозброєним оком, а ЗМІ встигли оголосити її найяскравішою кометою року. Втім, цього разу, схоже, передбачення виявилося неправильним: 12 серпня японський астроном Хідео Нішімура відкрив нову «хвостату зірку», яка з високою ймовірністю стане ще яскравішою. Щоправда, умови для її спостережень будуть значно гіршими.
Комета отримала позначення C/2023 P1. У день, коли її відкрили, вона мала блиск біля 11-ї зоряної величини, тобто вже була доступною порівняно невеликим телескопам. Настільки яскраві об’єкти астрономи не виявляли вже давно. Аналіз кометної орбіти показав, що протягом трьох місяців перед відкриттям «хвостата гостя» рухалася небесною сферою, не віддаляючись від Сонця більш ніж на 30°. Автоматичні телескопи, які постійно ведуть пошук нових тіл Сонячної системи, цю ділянку неба не оглядають, та й численні «мисливці за кометами» теж обходять її увагою. Тому комета Нішімури так довго лишалася непоміченою. Розрахунки також показали, що перигелій вона пройде на відстані 0,221 а.о. (33 млн км) від нашого світила 17 вересня, а її кутова відстань від нього в цей день складатиме лише 12°.
Тут варто згадати, що 12° — це глибина занурення Сонця під горизонт, при якій закінчуються навігаційні сутінки й починаються астрономічні. Саме тоді можна розпочинати спостереження більшості небесних тіл. Відповідно вранці за такої ж «глибини» Сонця їх доводиться завершувати. У Києві 4 вересня ранкові астрономічні сутінки закінчаться о 5-й годині за місцевим літнім часом, а вечірні розпочнуться о 20:50. Щодня ці моменти зсуватимуться приблизно на 2 хвилини: вранці — «вперед» (тобто сутінки кожного наступного ранку починатимуться трохи пізніше), увечері — «назад». Зрозуміло, що у східній частині України сутінки розпочинатимуться й закінчуватимуться раніше, ніж у її центрі, а в західній частині — пізніше.
6 вересня комета Нішімури пройде недалеко від зорі 4-ї величини Алтерф (λ Лева). Її буде видно вранці, у 16° ліворуч від яскравої Венери. В кінці астрономічних сутінків вона перебуватиме у 13° над обрієм, чого за умови чистого неба цілком достатньо для успішних спостережень, враховуючи те, що видимий блиск «хвостатої зірки» в цей день сягне 6-ї зоряної величини. За кращих умов її було б уже видно неозброєним оком, але в реальності цього доведеться почекати кілька днів. Надійніше буде скористатися хоча б невеликим біноклем зі збільшенням 10–15 крат. До того ж перший тиждень осені спостерігачам заважатиме Місяць, який 7 вересня пройде фазу останньої чверті. 9 вересня комета опиниться в 0,6° південніше зірки ζ Лева, маючи яскравість понад 5ᵐ, але її висота над горизонтом у відповідний час складе трохи більше 9°.
12 вересня C/2023 P1 пройде на відстані 0,838 а.о. (125 млн км) від Землі — це стане її найтіснішим зближенням із нами в нинішній появі. В цей день вона сходитиме за лічені хвилини до закінчення астрономічних сутінків, але, оскільки світанок настає поступово й навіть у середині навігаційних сутінків небо достатньо темне, її ще певний час можна спостерігати. Цікаво, що в середніх широтах Північної півкулі — а отже, і в Україні — умови для цього складуться чи не найкращі. Завдяки тому, що схилення комети буде більшим за сонячне, навіть за порівняно невеликих відстаней від нашого світила вона сходитиме раніше за нього та ставатиме видимою.
13 вересня пряме сходження комети Нішімури перевищить відповідну координату Сонця, і вона «переповзе» з ранкового неба на вечірнє. Оскільки блиск її до того моменту, згідно з передбаченнями, зросте до 3-ї величини, можна спробувати знайти її приблизно о 20:00 за місцевим літнім часом у 3° над північно-східною частиною горизонту. Пошуки значно полегшить бінокль із великим полем зору. Наступного вечора комета пройде менш ніж у чверті градуса від зорі Денебола (β Лева, 2ᵐ), але побачити її буде складніше: коли Сонце опуститься на 8° під горизонт, висота «хвостатої гості» складе всього 4°. Надалі умови її видимості лише погіршуватимуться, попри те, що до проходження перигелію 17 вересня її яскравість зростатиме. Але після 20-го числа схилення комети стане менше сонячного, тож її зможуть спостерігати лише мешканці приекваторіальних областей і Південної півкулі нашої планети.
Коли комета Нішімури наступного разу повернеться до внутрішніх областей Сонячної системи? Завдяки детальному аналізу зображень, отриманих іншими телескопами, вдалося знайти знімок цього небесного тіла, зроблений ще 19 січня 2023 року. Це дозволило уточнити його орбітальний період, що виявився рівним приблизно 435 рокам. Цікаво, що комета обертається навколо Сонця в напрямку, протилежному напрямку руху великих планет (нахил 132,5°), а її орбіта розташована таким чином, що вона потенційно здатна зближуватися із Землею до відстані 0,078 а.о. (11,7 млн км). Таке зближення відбулося б, якби «хвостата зірка» пройшла перигелій трьома місяцями пізніше. Тоді умови для її спостережень були би просто ідеальними, й вона сяяла б на нашому небі як світило нульової зоряної величини, схоже на яскраву комету Хякутаке 1996 року. Але… все склалося так, як склалося, й у своїй нинішній появі C/2023 P1 буде досить важкою ціллю для любителів астрономії.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
