Коли Земля втратить кисень: розкритий сценарій кінця життя на планеті

Життя на Землі нерозривно пов’язане з киснем. Після кисневої катастрофи, що відбулася приблизно 2,4–2,0 млрд років тому, цей елемент став основою для підтримки життя більшості організмів по сьогодні. Але чи завжди він буде в нашій атмосфері? Дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, дає несподівану відповідь: через мільярд років планета втратить кисень, що зробить її непридатною для більшості форм життя. Тобто, на чотири мільярди років раніше, ніж наше Сонце почне вмирати та перетворюватися на червоного гіганта.

Атмосфера
Кисень в атмосфері Землі зникне через мільярд років, коли Сонце стане більш активним. Ілюстративне фото: Unsplash

Кінець ери кисню

Казумі Одзакі з Університету Тохо та Крістофер Рейнхард з Технологічного інституту Джорджії створили комп’ютерну модель, щоб простежити майбутнє атмосфери Землі. Після 400 тисяч симуляцій вони дійшли висновку: кисень залишатиметься в атмосфері ще приблизно мільярд років. Після цього відбудеться «швидке розкислення» — атмосфера позбудеться кисню, який витіснять інші гази.  

Чому це відбудеться?

Земля
Киснева катастрофа збагатила атмосферу та океани Землі киснем близько 22,4 млрд років тому. Відтоді наша планета стала по-справжньому живою. Ілюстративне фото: Unsplash

Головний фактор — еволюція Сонця. З плином часу зірка ставатиме яскравішою, що призведе до зниження рівня CO₂ через інтенсивне вивітрювання гірських порід. Без достатньої кількості вуглекислого газу припиниться фотосинтез, а разом із ним і вироблення кисню. Планета перегріється, океани випаруються, а атмосфера наповниться метаном. Виживуть лише анаеробні бактерії, подібні до тих, що існували на ранній Землі до кисневої катастрофи.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс

До товару

Пошук порятунку

Бактерії
Через мільярд років основу безкисневого життя на Землі складатимуть анаеробні бактерії. Ілюстративне фото: Unsplash

Це дослідження змінює підхід до пошуку позаземних цивілізацій. Кисень вважається ключовою «біосигнатурою» — індикатором життя на екзопланетах. Однак робота показує: киснева атмосфера — лише тимчасовий етап (20–30% історії Землі). Астрономам варто шукати й інші маркери, наприклад, метан або органічні сполуки, щоб не пропустити світи, де життя вже минуло або ще не досягло «кисневої фази».

Чи варто хвилюватися?

На щастя, загроза не термінова: мільярд років — надзвичайно довгий термін. Проте відкриття нагадує про вразливість нашого світу. «Це не лише прогноз майбутнього Землі, а й ключ до розуміння того, як еволюціонують планетні системи у Всесвіті», — підкреслює Одзакі.

Отже, кінець кисневої ери неминучий, але поки що нам лишається цінувати унікальність «блакитного періоду» нашої планети.

Раніше ми повідомляли про те, що атмосфера Венери активно втрачає вуглець і кисень.

За матеріалами skyatnightmagazine.com

Новини інших медіа