Після припинення в 2017 році місії Cassini, телескопічні спостереження залишилися єдиним способом отримувати інформацію про сезонні зміни, що відбуваються на Сатурні. Ключову роль в них відіграє космічний телескоп Hubble, що володіє можливістю отримувати зображення шостої планети у видимому, а також ближньому ультрафіолетовому і інфрачервоному діапазонах електромагнітного спектру.
У нещодавньому випуску журналу Planetary Science Journal були опубліковані результати спостережень за Сатурном в період з 2018 по 2020 рік. Вони велися в діапазоні довжини хвиль від 225 до 889 нм з використанням інструменту WFC3 (Wide Field Camera 3), встановленого на борту орбітальної обсерваторії.
Спостереження почалися відразу після літнього сонцестояння в північній півкулі Сатурна. У наступні три роки яскравість його екваторіальної зони збільшилася на 5-10%. Також були відзначені зміни сили вітрів. У 2018 році їх швидкість дорівнювала приблизно 1600 км/год, тоді як середнє значення за результатами вимірювань Cassini в 2004-2009 рр. становило 1300 км/год. Правда, в 2019 і 2020 рр. швидкість вітру знову зменшилась і стала співставна з даними міжпланетного апарату.
Сезонні зміни не обмежилися лише екватором. На високих північних широтах спостерігалися шторми, які супроводжувала зміна кольору хмар і збільшення прозорості димки. Що стосується полярного регіону, то він став більш червоним в порівнянні з попередніми роками. Це також пояснюється змінами властивостей атмосферних аерозолів.
Джерело: https://www.nasa.gov
