Друзі! 2020-й рік добіг кінця. На жаль, він виявився зовсім не таким, як багато хто з нас сподівався. Але, хочемо ми цього чи ні, він уже став частиною історії. Тож саме час підбити деякі підсумки минулого року в космічній сфері та згадати його найцікавіші події. Для зручності ми розподілили матеріал на три частини.
COVID-19
Головною подією 2020 р., безумовно, стала пандемія коронавірусу COVID-19, що торкнулася майже всіх сфер людської діяльності. І аерокосмічна промисловість не стала винятком. Введені у різних країнах карантинні заходи призвели до тимчасового закриття та/або скорочення робочих змін низки виробничих та випробувальних центрів. Не могло не позначитися на швидкості реалізації низки космічних проєктів.
Так, через наслідки пандемії було в чергове перенесено дату запуску космічної обсерваторії JWST (втім, на думку деяких скептиків, це сталося б у будь-якому випадку). Карантинні заходи завадили провести висотні випробування парашутної системи апарату ExoMars. Через це він пропустив літнє стартове вікно і тепер залишиться на Землі до 2022 року. Також було відкладено перше орбітальне випробування індійського космічного корабля «Гаганьян» та перший політ вантажного космоплана Dream Chaser. І це лише найвідоміші проєкти ближнього прицілу. Безумовно, COVID-19 позначиться і космічних програмах, реалізація яких була запланована на другу половину наступного десятиліття.
Астрономи також не уникнули наслідків пандемії. Так, телескопи Європейської Південної обсерваторії майже на шість місяців призупинили усі спостереження. Аналогічна доля спіткала і прославлений комплекс радіотелескопів ALMA, та багато інших наукових установ. Лише до кінця року деякі обсерваторії почали поступово відновлювати наукову діяльність. Залишається сподіватися, що у 2021 р. вони зможуть повернутись до звичного режиму роботи.
Початок пілотованих польотів Crew Dragon
Одна з найважливіших космічних подій 2020 р. сталася 30 травня. Того дня у свій перший пілотований політ вирушив космічний корабель Crew Dragon. Хоч із запізненням у кілька років, але SpaceX виконала свої зобов’язання перед NASA за програмою Commercial Crew.
Випробувальний політ пройшов без істотних зауважень. Тож у листопаді до МКС вирушив новий Crew Dragon — цього разу в рамках першої повноцінної експлуатаційної місії. Він доставив на станцію чотирьох астронавтів, які проведуть на борту шість місяців.
Введення в експлуатацію нового корабля дозволило NASA ліквідувати багаторічну монополію «Роскосмосу» на доставлення людей на МКС і дало можливість розширити її постійний екіпаж до семи осіб. Також Crew Dragon має відіграти важливу роль у планах комерціалізації комплексу. Вже в жовтні наступного року він буде залучений у першій в історії приватній пілотованій космічній місії. У її рамках станцію відвідають актор Том Круз та режисер Даг Лайман (Tom Cruise, Doug Liman). Вони планують зняти на борту МКС кілька сцен для майбутнього фільму.
Марсіанська одіссея 2020
У плані нових міжпланетних місій 2020 можна сміливо назвати роком Червоної планети. Влітку ми стали свідками запуску до Марса одразу трьох дослідницьких апаратів — американського Mars 2020, китайського «Тяньвень-1» та арабського «Аль-Амаль». Усі вони досягнуть своєї мети у лютому 2021 р.
Апарат місії Mars 2020, що спускається, увійде в марсіанську атмосферу 18 лютого. Якщо все пройде за планом, через «сім хвилин жаху» він висадить у кратері Езеро ровер Perseverance, який займеться астробіологічними дослідженнями та пошуком слідів, що вказують на можливість існування життя на сусідній планеті (у минулому або навіть у наші дні). Цікавим доповненням до місії має стати дрон-вертоліт Ingenuity. Він є технологічним демонстратором, покликаним довести можливість досліджень Марса за допомогою апаратів важчих за повітря.
На марсохід Perseverance покладено ще одне вкрай амбітне завдання. Він не просто проводитиме астробіологічні дослідження, а й відбиратиме найбільш перспективні зразки марсіанського ґрунту. Для цього ровер оснащений комплектом із 43 капсул для зберігання проб. По завершенні своєї основної місії він повинен вивантажити їх на поверхню Марса. Вчені сподіваються, що в майбутньому ці капсули будуть підібрані та повернуті на Землю спеціалізованим міжпланетним апаратом, проєкт якого зараз розробляється NASA спільно з ESA.
Щодо «Тяньвень-1» та «Аль-Амаль», то вони вийдуть на постійну ареоцентричну орбіту. У квітні від китайського зонда відокремиться модуль, що спускається з ровером. Він повинен здійснити посадку у південній частині рівнини Утопія. У разі успіху КНР стане другою в історії країною, яка висадила планетохід на поверхню Червоної планети. Що стосується арабського зонда, то він не несе апаратів, що спускаються, і призначений виключно для орбітальних досліджень.