Титан є другим тілом Сонячної системи (після Землі) та єдиним супутником планети, на поверхні якого є резервуари, заповнені рідиною. Але якщо на нашій планеті це вода, то на найбільшому сатурніанському місяці її роль відіграє суміш рідких вуглеводнів — переважно метану та етану.
Завдяки місії Cassini ми знаємо, що основна частина вуглеводневих морів та озер Титана розташована в районі його північного полюса. Під час численних прольотів космічний апарат визначив розміри, а також виміряв глибину більшості резервуарів із рідиною на поверхні супутника. Але одне з них так і не піддалося радарам Cassini.
Йдеться про Море Кракена (Kraken Mare) — найбільше вуглеводневе море супутника. Його площа становить 400 тис. км² (це більше за Каспійське море). Вважається, що воно містить близько 80% запасів рідких вуглеводнів на титаніанській поверхні.
Під час прольотів Cassini кілька разів сканував радаром Море Кракена, щоб визначити його глибину. Але апарату не вдалося вловити відбитий сигнал. З цього факту можна зробити два висновки: або склад рідини в морі такий, що вона повністю поглинає радіовипромінювання, або воно занадто глибоке.
У спробі знайти відповідь на це запитання, команда американських астрономів звернулася до даних, зібраних Cassini під час прольоту Титана у 2014 році. Тоді метою зонда була Затока Морая (Moray Sinus) — естуарій, розташований на північній околиці Моря Кракена. Аналіз зібраних даних показав, що його глибина досягає 85 м. Крім того, космічному апарату вдалося визначити склад рідини у затоці. Виявилося, що вона на 70% складається з метану, 16% посідає рідкий азот, ще 14% — етан. За цими показниками вона схожа на Море Лігеї — другим за величиною вуглеводневим резервуаром супутника.
Вкрай малоймовірно, що хімічний склад основної частини Моря Кракена дуже відрізняється від сполученого з ним естуарію. Отже, вся річ у його значній глибині. За словами дослідників, вона має перевищувати 100 м, а в центрі може взагалі досягати позначки 300 м.
За матеріалами https://phys.org