ESA збереться і скоректує свою діяльність у зв’язку з війною

Європейське космічне агентство у середу та четвер обговорить, чим замінити російські «Союзи». Організація готова підтримати Україну, хоча це й означатиме великі втрати. Зокрема, запуск ExoMars, швидше за все, відкладуть до 2024 року.

ESA збереться для обговорення проблем
ESA збереться для обговорення проблем. Джерело: www.esa.int

ESA збереться для обговорення проблем

Рада Європейського космічного агентства (ESA) збереться 16 та 17 березня для обговорення корекції своїх дій у зв’язку з поточною геополітичною ситуацією. Ідеться, звичайно ж, про наслідки війни в Україні. Вона викликала значну кризу у світовій космічній галузі як через санкції, введені проти росії, так і через відповідь самої країни-агресорки.

Представники ESA заявляють, що вони повністю підтримують усі санкції. Їх, звичайно, непокоїть те, як ситуація вплине на діяльність агентства. Об’єктивно ця ситуація може завдати йому чималих втрат, але поступатися принципами, які ставлять свободу та життя людей вище за все, ESA не збирається.

Головним питанням, яке обговорюватиметься на зустрічі, буде заміна російських «Союзів» європейськими носіями. Це можуть бути ракети, що вже використовуються, а також перспективні, такі як Vega-C.

Найгострішою є ситуація з місією ExoMars. Це спільний проєкт європейців з росіянами. Запуск мав відбутися саме на ракеті країни-агресорки у серпні 2022 року. Але тепер «Союзів» немає, і невідомо, чи встигнуть до цього часу знайти їм заміну. А стартове вікно для польоту на Марс відкривається лише раз на 26 місяців. Тож, цілком можливо, що у космос цей апарат полетить лише 2024 року.

Настрої у космічному агентстві

Варто зазначити, що далеко не всі в європейській космічній галузі поділяють готовність іти до кінця заради України. Багато років усе, що місцеві космічні підприємства могли робити й самотужки, перекладалося на російських виробників. І зараз відмовлятися від цієї співпраці європейцям дуже боляче.

Характерним прикладом тут може бути Бернард Фоінг, голова міжнародної групи з дослідження Місяця. Він висловив свою стурбованість подіями, але більше згадував про мирну співпрацю, зокрема з російською академією наук.

Фоінга можна зрозуміти. На липень запланований старт спільної місії «Луна-25», яку його група готувала кілька років, поки росія вела бойові дії на території Донбасу. А «Луна-27» має стартувати до 2025 року. Тож доля обох апаратів лишається невизначеною.

Схоже, що багато хто у Європі досі не відмовився від ідеї про те, що з росіянами можна знайти спільну мову. Чимало європейських вчених та інженерів впевнені, що співпраця у космосі допоможе «подолати суперечності» на Землі.

За матеріалами www.space.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine