12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною, яка побувала в космосі. Відтоді ця дата відзначається по всьому світу як День космонавтики.
Але історія освоєння космосу — це не лише перший супутник і Гагарін. У ній було й безліч інших подій, що можуть здатися пересічному громадянину не настільки ефектними, але водночас вони мали величезне значення для всього людства. У нашій добірці ми зібрали десять найважливіших подій, якими супроводжувалося освоєння космосу.
Перший супутник
Відлік космічної ери розпочався 4 жовтня 1957 року, коли радіоаматори по всьому світу змогли почути знамениті сигнали «Біп-Біп!». Їх джерелом був перший в історії супутник, створений великим українським конструктором Сергієм Корольовим.
Запуск супутника назавжди змінив перебіг світової історії. Вперше зроблений людиною об’єкт вийшов на постійну орбіту навколо Землі. Можна довго сперечатися про те, чого було більше в цій події — науки, політики, або ж військового аспекту. Але факт залишається фактом — людство зробило свій перший крок на шляху до зірок.
Перший метеосупутник
Ми звикли критикувати синоптиків за ситуації, коли вони обіцяють післяобідній дощ, а в реальності на небі немає жодної хмаринки. Але не варто забувати, що вже давно відійшли в минуле часи, коли на мешканців прибережних країн міг несподівано налетіти потужний ураган, здатний зруйнувати місто. Або наставали аномальні морози, до яких ніхто не був готовий.
За наявність попереджень про такі події нам слід подякувати запущеному у квітні 1960 року американському апарату TIROS-1, що став першим в історії метеосупутником. Він наочно продемонстрував можливості космічних апаратів з вивчення клімату, фактично відкривши епоху довгострокових прогнозів погоди. Це дало можливість заздалегідь підготуватися до приходу стихійних лих, таким чином врятовуючи незліченну кількість життів. Цілком можливо, що з усіх досягнень космічної ери саме це є найбільш важливим для людства.
Перша людина в космосі
З позиції сьогодення, коли польоти в космос стали доступні людям, які мають у своєму розпорядженні достатню суму грошей, досягнення Юрія Гагаріна може здатися не таким уже й значним. Адже його політ тривав лише 108 хвилин і, як уже давно й добре всім відомо, проходив у повністю автоматичному режимі. Сам космонавт ніяк не керував космічним кораблем, фактично виступаючи в ролі піддослідного кролика.
Але не варто забувати, що це був у прямому сенсі слова політ у невідомість. Ніхто не знав, як саме людський організм відреагує на невагомість та інші фактори космічного польоту. Деякі психологи були впевнені, що, побачивши Землю в ілюмінатор, людина може збожеволіти. Гагарін розбив ці міфи. Він наочно продемонстрував, що людина може успішно виконувати завдання в космічному просторі, зробивши ще один крок на шляху людства до інших планет і зірок.
Перший супутник зв’язку
Ми живемо в епоху миттєвих новин, коли будь-хто може в режимі реального часу стежити за подіями, що відбуваються на іншому кінці земної кулі. Але 60 років тому все було інакше, і прямі телевізійні трансляції з іншого континенту існували винятково в науковій фантастиці.
Усе змінилося в липні 1962 року після запуску Telstar 1 — першого в історії супутника зв’язку. Попри те, що він пропрацював лише кілька місяців, цього вистачило, щоб назавжди змінити наш світ. Telstar 1 з’єднав Європу й Америку, фактично створивши міжнародне телебачення та заклавши перший камінь у фундамент сучасного цифрового суспільства.
Перша навігаційна система
Викликаючи Uber, ми зазвичай не сильно замислюємося про космос. Але ж його робота, як і функціонування безлічі інших сервісів, була б абсолютно неможливою без систем глобальної навігації.
Створення першої в історії системи супутникової навігації під назвою Transit почалось у 1959 році. Запрацювала вона 1964-го. Зрозуміло, що ця система не призначалася для цивільного використання — її замовниками були американські військові. Втім, уже наприкінці 1960-х доступ до неї був відкритий і для приватних користувачів. Успіх Transit проклав шлях до створення набагато досконалішої та точнішої системи GPS. Спочатку єдиним споживачем її послуг був Пентагон. Але, як і у випадку з Transit, з часом вона стала доступною також для цивільних користувачів, продовжуючи з успіхом функціонувати і в наш час.
Перші люди на Місяці
20 липня 1969 року Ніл Армстронг вимовив безсмертне «Це маленький крок для однієї людини, але величезний стрибок для всього людства», після чого залишив свій слід на місячній поверхні. Навіть зараз політ Apollo 11 все ще розбурхує нашу уяву своєю величчю. Адже людина вперше вирвалася за межі своєї колиски та ступила на інше небесне тіло.
І нехай після завершення програми Apollo люди більше не літали до Місяця, але вже в найближчому майбутньому це зміниться. А отже, політ Apollo 11 ще довго буде одним із найважливіших джерел натхнення для всіх, хто хоче залишити свої сліди на інших світах.
Перша орбітальна станція
Перші космічні польоти тривали дні, максимум — один-два тижні. Вочевидь, цього було недостатньо, щоб вивчити, як саме тривале перебування в невагомості позначається на людському організмі. Вирішенням проблеми стало створення орбітальних станцій, що дають можливість для довготермінового перебування в космосі.
Першою такою станцією став запущений у квітні 1971 року «Салют-1». Він є попередником усіх наступних «орбітальних будинків» людства, включно з МКС і китайським «Тяньгун».
Перший космічний телескоп
Багато поколінь астрономів мріяли про те, щоб підняти телескоп за межі земної атмосфери, яка не просто заважає спостереженням своєю турбулентністю, а й затримує значну частину електромагнітного спектра. Перший крок до здійснення цієї мрії був зроблений 1968 року, коли на орбіту вивели OAO-2, що став першим в історії ультрафіолетовим космічним телескопом.
Першим же оптичним космічним телескопом став запущений 1990 року Hubble. Він відкрив нову сторінку в історії астрономії. Згідно з одним влучним висловлюванням, цей інструмент дав змогу зазирнути в такі куточки Всесвіту, про існування яких до цього ніхто навіть і не підозрював. Не дивно, що назва телескопа давно стала загальною, і практично будь-яку нову космічну обсерваторію неодмінно порівнюють із Hubble.
Перший багаторазовий космічний корабель
Маса повністю заправленої ракети Saturn V із кораблем Apollo становила близько 3 тисяч тонн. При цьому з подорожі до Місяця на Землю поверталася лише крихітна двохтонна капсула. Настільки жахлива неефективність стала однією з причин, що призвела до створення багаторазового космічного корабля Space Shuttle. Його перший політ відбувся 1981 року.
Як і практично будь-яка абсолютно нова система, Space Shuttle виявився далеким від ідеалу. Він був небезпечнішим, дорожчим і складнішим в експлуатації, ніж сподівалися конструктори. Проте «човники» зіграли важливу роль в історії космонавтики, довівши реальність створення багаторазових космічних кораблів.
Перший багаторазовий ракетний ступінь
Протягом більшої частини космічної ери ракета-носій була одноразовим продуктом. Довгі десятиліття це сприймалося як такий же непорушний елемент світобудови, як схід Сонця. Ситуація радикально змінилася після появи компанії SpaceX, що поставила вельми амбітну мету побудувати багаторазові ракети.
Попри скептичне ставлення з боку багатьох експертів, у 2015 році SpaceX змогла впоратися з цим завданням, успішно повернувши з космосу перший ступінь ракети Falcon 9. Вісім років потому вона є найбільш популярною ракетою-носієм на Землі. Поєднання доступної ціни та високої надійності Falcon 9 дало змогу SpaceX посісти провідні позиції на світовому пусковому ринку. Це спонукало інших космічних операторів почати створення власних ракет із багаторазовим першим ступенем.
SpaceX не збирається зупинятися на досягнутому. Її наступний крок — випробування першої в історії повністю багаторазової космічної системи Starship. У разі успіху воно теж увійде до переліку найважливіших подій в історії світової космонавтики.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
