Коли йдеться про досягнення України у напрямку дослідження у науці та космосі, люди в основному посилаються на минуле сторіччя. Це був час сміливих експериментів і відкриттів — запуск першого супутника, виведення людини на орбіту, перша посадка на Місяці тощо. Певною мірою українці зробили свій внесок у кожне зі згаданих досягнень.
Після того як наша країна здобула незалежність, потрібен був час для створення наукових установ і космічного агентства. Але сьогодні Україна із задоволенням ділиться своїми досягненнями.
Сергій Веретюк, кандидат технічних наук, керівник Noosphere Engineering School, зробив огляд про внесок українців у напрям дослідження космосу.
Медаль Філдса за доказ гіпотези Кеплера
У 2022 році Марина В’язовська, українська математикиня і професорка у Федеральній політехнічній школі Лозанни в Швейцарії, стала другою жінкою в історії, яка отримала медаль Філдса. В’язовська надала доказ високовимірних еквівалентів укладання сфер однакового розміру, розв’язавши задачу пакування сфер (гіпотеза Кеплера) у вимірі 8.
Кеплер найбільш відомий своїм відкриттям того, що планети рухаються навколо Сонця еліптичними орбітами. Рішення, яке надала В’язовська, має практичний вплив. За словами математикині Еріки Кларайх, пакування високовимірних сфер тісно пов’язане з кодами для виправлення помилок, які використовують стільникові телефони, космічні зонди та Інтернет для надсилання сигналів через зашумлені канали.
Юрій Ізотов і таємниці нашого Всесвіту
Юрій є одним із найбільш цитованих українських дослідників у світі. Разом зі своїм американським колегою український учений знайшов наймолодшу галактику у Всесвіті, якій лише 500 млн років. Група дослідників із п’яти країн під керівництвом доктора Юрія Ізотова з Головної астрономічної обсерваторії України довела, що так звані галактики-«зелені горошини» були причиною нагрівання Всесвіту приблизно 13 млрд років тому. Завдяки цьому відкриттю Юрій став одним із найвідоміших астрофізиків нашого часу, що викликало резонанс у науковій спільноті.
Відкриття екзокомет
Астрономи Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України у Києві відкрили п’ять нових екзокомет (комети, що обертаються навколо будь-якої іншої зорі, крім Сонця), використовуючи дані транзитного супутника. Ці нещодавно відкриті екзокомети обертаються навколо зорі Бета Живописця (Beta Pictoris). Оскільки це світило утворює планетарну систему, яка значно молодша за Сонце, це дає змогу отримати уявлення про те, що відбувалося впродовж періоду молодості планетарної системи.
Українці не є першими, хто побачив екзокомети, але вони перші, хто ідентифікував їх, зокрема через транзити, які є крихітними крапельками у сяйві зорі, коли комета проходить перед нею.
Нове покоління вчених
Україна також зміцнює нове покоління вчених. Наприклад, у межах діяльності Інжинірингової школи Noosphere студенти провідних університетів працюють над науковими та космічними проєктами під керівництвом менторів. Лабораторії дозволяють реалізовувати студентський проєкт Rocketry Agency — проєктування сімейства надлегких суборбітальних ракетних систем, що досягають висоти до 100 км.
Студенти отримують нові знання, практикуючи та експериментуючи з технологіями та методами виробництва. Вони виконують повний цикл ракетобудування: проєктування, конструювання, виготовлення вузлів і агрегатів, технологічна підготовка виробництва, експлуатація ракетних комплексів і контроль надійності, розробка бортового радіоелектронного обладнання, розробка систем і засобів зовнішнього траєкторного вимірювання і контролю у складі наземного обладнання.
У 2021 році команда Rocketry Agency запустила багаторазову ракету K80 CanSat mod 2 з висотою підйому до 2 км, дослідницьку ракету K80 Meteo 7000 mod 2 з висотою підйому до 7 км, а також суборбітальну дослідницьку ракету K110 Meteo 40000 mod 1 з висотою підйому 40 км.
Серед іншого, студенти розробляють безпечні для навколишнього середовища тверді змішані паливні композиції з високими енергетичними характеристиками, рідке монопаливо, системи мінімізації зон відчуження під час пусків ракет, системи забезпечення та управління польотом тощо. Молодий український винахідник також створив супутниковий формфактор, використовуючи результати своїх досліджень. Компактний супутник має розмір 1/10U. Це робить доступною нову технологію вертикального монтажу, що дозволяє виконувати 10 місій в одному пристрої.
Хоча й мало говорять про те, що українці роблять наукові відкриття, які змінюють світ, це не означає, що розвиток космічної науки зупинився. Україна пережила складний період, але, попри всі виклики, вона не відстає від сучасного порядку денного. Від розгадування найскладніших загадок науки до досягнень учнів — українські вчені прагнуть зробити свій внесок. З Україною, яка є членом Європейського космічного агентства, та з доступом до міжнародної космічної спільноти наші науковці та інженери обов’язково покращать європейські космічні проєкти.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
