У Міжнародному союзі електрозв’язку наразі зберігається понад мільйон заявок від різних країн на запуск супутників. Дослідники підозрюють, що більшість з цих апаратів ніколи не полетить у космос з тих чи інших причин. Однак безлад у цій галузі серйозно непокоїть науковців.
Мільйони супутників на земній орбіті
Зараз на земній орбіті перебувають десятки тисяч супутників різного призначення. Їх вже так багато, що вони загрожують наступним запускам. Незабаром їхня кількість може вирости до мільйона. Принаймні, такий висновок можна зробити з останнього дослідження вчених з Університету Британської Колумбії.
Для того, аби оцінити загальний стан речей, вони звернулися до документів, поданих до Міжнародної спілки електрозв’язку (МСЕ). Це організація у складі ООН, яка відповідає за виділення для супутників місць на орбіті. Тож кожна держава має подати туди документи.
І цих документів за останні роки було подано у 115 разів більше, ніж зараз апаратів перебуває на земній орбіті. Загалом це становить понад мільйон супутників і охоплює аж 300 «мегаугрупувань».
«Якщо хоча б частина із цих мільйонів супутників буде фактично запущена, знадобляться національні та міжнародні правила для вирішення пов’язаних із цим проблем сталого розвитку, таких як ризики зіткнень, світлове забруднення та ризики повторного входу», — заявив Ендрю Фалле, один з авторів дослідження.
Не всі супутники полетять
Насправді більшість поданих заявок достатньо дивна. Наприклад, якщо вірити МСЕ, то найбільше на сьогодні «сузір’я» супутників Starlink, яке нараховує 5 тис. апаратів, невдовзі перестане таким бути. Бо його легко обійде Cinnamon-937 з Руанди. У його складі має бути 337 320 апаратів.
І подібні великі угрупування, принаймні згідно з документами, мають створити ще Китай, Німеччина, Іспанія, Норвегія, Франція та Соломонові Острови. І це наводить дослідників на думку, що далеко не всі з цих супутників зрештою будуть запущені, просто ці країни з якоїсь причини займають більше місць, ніж їм потрібно.
Частково це робиться для того, щоб отримати вигоду від різних нормативних актів між країнами та мінімізувати нагляд. Здається, що компанії подають заявки на ту саму групу через різні країни. Наприклад, Норвегія, Німеччина та Сполучені Штати зареєстрували ліцензії на SpaceX, тоді як заявки OneWeb були зареєстровані у Великій Британії, Франції та Мексиці. 11 жовтня SpaceX вперше подала заявку в МСЕ через Королівство Тонга на групу з 29 988 супутників.
Що нам загрожує
Автори дослідження розуміють, що більшість із поданих заявок скоріш за все ніколи не будуть реалізовані через технічні, політичні чи фінансові причини. Однак гарантії, що всі ці супутники так чи інакше не опиняться на орбіті, також ніхто не дасть.
Крім того, значно більше, ніж можлива кількість супутників, дослідників непокоїть безлад, що панує у цій сфері, який може завадити стійкому розвитку космічної галузі. МСЕ вже намагався впорядкувати свою роботу.
Ще 2019 року було прийняте правило, згідно з яким 10 відсотків угрупування має бути розгорнуте впродовж двох років після запуску першого супутника, 50 відсотків угрупування треба розмістити протягом 5 років, а повністю воно має бути виведене за 7 років. Проте схоже, що незабаром має з’явитися якесь нове рішення.
За матеріалами www.space.com.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
