Чому ядра деяких зір обертаються повільніше, ніж мають?

У деяких випадках ядра зір можуть стискатися і внаслідок цього починають обертатися швидше. Проте спостереження показують, що це відбувається повільніше, ніж мало б бути. Вчені знайшли пояснення такому явищу.

Модель магнітних полів, які уповільнюють ядра зір
Модель магнітних полів, які уповільнюють ядра зір. Джерело: Petitdemange et al

Ядра зір

Троє французьких вчених із наукових організацій CNRS, INRIA та ENS-PSL нещодавно опублікували дослідження, де пояснили процеси, що проходять всередині деяких зір. У них взаємодія плазми та магнітних полів призводить до уповільнення обертання ядер відносно розрахункових значень.

Зорі — це велетенські кулі розжареного газу. Вони утримуються протидією двох сил: гравітації, пов’язаної з їхнім елементним складом, та тиску, який із ним не пов’язаний. Ще вони обертаються, й енергія цього обертання здебільшого лишається сталою, що б зі світилом не відбувалося.

Коли водень всередині зір «вигорає», він перетворюється на гелій чи ще важчі елементи, баланс між гравітацією та тиском порушується і ядро стискається. Однак енергія обертання залишається, тож воно починає прискорюватися.

Проблема лиш у тім, що коливальні рухи реальних зір, їхня астросейсмологія свідчать про те, що ядра світил обертаються хоча і швидше, ніж їхні зовнішні шари, але все ж повільніше, ніж мали б це робити відповідно до сьогоднішніх моделей. Саме цю невідповідність і спробували пояснити французькі вчені.

Магнітні поля та потоки плазми

Для того, аби пояснити, чому відбувається уповільнення обертання ядра, вчені створили численні моделі. Вони свідчать, що причиною його є надзвичайно потужні магнітні поля, які утворюють потоки плазми у ядрі. Вони накривають увесь внутрішній простір світила.

До того ж в середині магнітних полів виникає турбуленція, тобто внутрішні локальні завихрення. І саме вона здатна посилювати гальмівну дію полів і, зрештою, уповільнювати обертання ядра.

Однак перевірити цю теорію поки що неможливо. Річ у тім, що в тій самі роботі автори показують, що всі ці складні поля ефективно ховаються від нас за зовнішніми оболонками зорі. Тож не дивно, що ми про них нічого не знаємо.

За матеріалами Рhys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine