Чому вулкани вивергалися на Місяці 2 млрд років тому?

Китайська місія «Чан’е-5» показала, що рідка лава була присутня на поверхні Місяця ще 2 млрд років тому, що сильно різниться з дослідженнями, зробленими раніше. Вчені спробували пояснити, як так сталося.

Вулканічна активність на Місяці
Геологічна мозаїка Місяця у штучних кольорах. Джерело: www.sciencealert.com

Коли на Місяці вивергалися вулкани?

Коли китайський місячний зонд «Чан’е-5» доставив 2021 року на Землю свіжі зразки місячних порід, це було не лише свідченням потужності наукової програми Піднебесної та її зацікавлення у нашому супутнику. Також вони мали величезне значення для усієї світової науки.

Річ у тім, що зразки, зібрані на Океані Бур, показали, що його поверхня у місці посадки зонда була сформована потоками лави. І вони текли всього 2 млрд років тому. Водночас аналіз місячного каміння, зібраного американцями у межах програми Apollо, показував, що вже 3 млрд років тому будь-яка активність на поверхні нашого супутника повністю припинилася.

Те саме показали й радянські зонди серії «Луна», щоправда, вони, як і апарати Apollo, сідали зовсім не там, де китайський зонд. Щоб подолати ці суперечності, вчені припустили, що в той час, як решта поверхні Місяця охолола ще 3 млрд років тому, під Океаном Бур цей процес тривав значно довше.

Що подовжило вулканічну активність

Досі щодо того, що спричинило настільки пізню активність вулканів на Місяці, існували найрізноманітніші теорії. Однак нещодавно вчені з китайського інституту геології опублікували дослідження, яке проливає світло на умови, в яких утворилася лава Океану Бур.

Вони провели аналіз зразків і спростували одразу дві теорії, які пояснювали пізні вулкани: підвищений вміст води та наявність радіоактивних елементів, що здійснювали локальний нагрів мантії.

Ані того, ані іншого у зразках не виявилося. Проте дослідники звернули увагу, що у порівнянні зі зразками, привезеними екіпажами Apollo, у зразках «Чан’е-5» багато оксидів титану та кальцію. А вони значно легше плавляться за решту речовин, які складають базальти.

Тож дослідники провили низку моделювань, які підтвердили, що ця магма утворилася на тій самій глибині, що і знайдена Apollo. Але температура її була на 80 градусів менше. Отже, у міру того, як надра Місяця остигали, найбільш легкоплавкі складові його мантії зазнавали гравітаційної деформації та залишалися розплавленими. І саме її сліди знайшов в Океані Бур китайський апарат.

Геологічно мертві планети?

Цікаво, що свідчення тривалішої геологічної активності на Місяці майже збіглися у часі з аналогічними дослідженнями на Марсі. Після перших міжпланетних місій, які дослідили ці небесні тіла, їх поспішили визнати давно мертвими.

Однак тепер відомо, що Місяць продовжував залишатися відносно активним геологічно в період від 3 до 2 млрд років тому, тобто фактично до часу, коли на Землі виникли аеробні мікроорганізми. А Марс, судячи з останніх досліджень, залишається таким і досі. Принаймні, вулкани там виявилися значно складнішими, ніж вважалося раніше.

За матеріалами www.sciencealert.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Геть із Чумацького Шляху: знайдена найближча до Землі гіпершвидкісна зоря
Небезпечний випадок декомпресії на МКС викликав переполох в радіоефірі
Безпрецедентна роздільна здатність: супутник компанії Maxar зазнімкував МКС і Starliner
Інтерактивна карта «Жнива надії» допоможе українським аграріям
Людина, яка показала нам Сонячну систему: голова місії Voyager Ед Стоун помер у віці 88 років
Короткочасні космічні подорожі не шкодять здоров’ю людини
Зразки зі зворотного боку Місяця прибудуть на Землю 25 червня
Космічний телескоп Hubble розкрив таємницю вибуху 40-річної давнини
На кораблі Starliner виявлено новий витік гелію
Місячна станція стала на крок ближче до запуску