У нещодавньому випуску журналу Geophysical Research Letters була опублікована стаття американських планетологів, присвячена виявленню слідів давніх супервивержень, які колись відбувалися на території гірського регіону Земля Арабії (Arabia Terra). Він розташований у північній півкулі Марсу і вкритий безліччю еродованих кратерів.
Шари осадових відкладень на дні кратерів региону Земля Арабії. Джерело: NASA/JPL-Caltech/University of Arizona
Під час аналізу даних, зібраних орбітальними апаратами, вчені виявили шари вулканічних відкладень на поверхні Землі Арабії . Щоб установити їхнє джерело, дослідники створили модель поширення попелу. В результаті їм вдалося ідентифікувати приблизну ділянку, де мали б розташовуватися вулкани.
Надалі фахівці звернулися до топографічних даних, отриманих місією MRO. Створивши тривимірні карти місцевості, вони ідентифікували сім формацій, які раніше вважалися ударними кратерами, але при детальному розгляді виявилося, що вони мають іншу структуру. Вчені дійшли висновку, що це вулканічні кальдери.
Потім планетологи визначили обсяг викинутого вулканами матеріалу, виходячи з розмірів кальдер, і оцінили приблизну кількість вивержень, необхідних для того, щоб створити виявлені поклади вулканічних відкладень. Виявилося, що для цього необхідні тисячі супервивержень, за масштабом аналогічних виверженню індонезійського вулкана Тоба 76 тисяч років тому. Вважається, що ця подія ледь не призвела до вимирання людської раси. Щодо регіону Земля Арабії, то наявні дані свідчать про те, що виверження там почалися 4 млрд років тому і тривали не менше 500 млн років.
За матеріалами: https://www.nasa.gov
