Cassini відкрив деякі з таємниць кілець Сатурна

Новини астрономії, астрофізики та космології

Попри те, що з моменту завершення місії Cassini минуло вже майже два роки, аналіз зібраних нею даних дає вченим все нові й нові відкриття. Зокрема, у нещодавньому випуску журналу Science було опубліковано статтю, присвячену результатам вивчення процесів, які протікають у кільцях Сатурна.

Cassini в уявленні художника. Джерело: NASA/JPL-Caltech

В останній рік своєї місії Cassini здійснив низку прольотів поблизу кілець газового гіганта, що дало змогу краще зрозуміти їхню будову. По-перше, апарат зумів визначити їхню масу й оцінити швидкість випадання речовини в атмосферу планети. Це підтвердило припущення про те, що кільцева система набагато молодша за сам Сатурн.

По-друге, Cassini отримав низку детальних зображень кілець. Вони демонструють дуже складні структури, що формуються під впливом гравітації сатурніанських супутників. Так, учених давно цікавило походження смуг на кільці F. Вони мають однакову протяжність і орієнтовані в один бік. Проаналізувавши знімки космічного апарата, дослідники дійшли висновку, що вони з’явилися внаслідок періодичних прольотів скупчень речовини, що обертаються навколо Сатурна. Раніше припускали, що смуги були утворені кометними осколками, які зіткнулися з кільцем.

Також Cassini зміг зазнімкувати збурення, викликані Дафнісом. Його орбіта проходить всередині кільця А. Гравітація супутника «розкидає» в сторони крижані частинки, залишаючи навколо нього відносно вільний простір, відомий як розрив Кілера. Але гравітаційний вплив місяця цим не обмежується. У процесі руху по орбіті, Дафніс «пускає хвилі» по зовнішньому краю розриву. Знімки Cassini демонструють три хвилеподібні структури, що йдуть за супутником. У міру віддалення від нього їхня форма змінюється, що пов’язано з процесами взаємодії частинок кілець. Автоматичний розвідник також зазнімкував тонку нитку матеріалу, що відокремилася від одного з гребенів.

Утім, відповіді, отримані Cassini, викликали нові запитання. Зонду вдалося ідентифікувати три основні типи структур (гладкі, грудкуваті та смугасті) всередині кілець Сатурна. Вони мають чітко окреслені краї та зустрічаються в різних частинах кільцевої системи. Однак поки планетологам не вдалося зрозуміти, які чинники призводять до їхнього утворення. Крім того, спектральний аналіз кільця А виявив несподівано слабкі смуги водяного льоду, що здивувало вчених: це кільце має високе альбедо, що вказує на чистий водяний лід, не забруднений пилом.

Інфрачервоні спектри кілець А, В та С. Джерело: NASA/JPL-Caltech/Space Science Institute/G. Ugarkovic

Ще один сюрприз пов’язаний з тим, що Cassini не зміг знайти в кільцях А, В і С слідів аміачного та метанового льоду, а також органічних молекул. Це видається дивним, оскільки раніше апарат виявив справжню «зливу» з льоду й органіки у верхніх шарах атмосфери Сатурна. Вважається, що вона спричинена речовиною, яка випадає з кільця D.

За матеріалами https://www.nasa.gov