Колаборація «Телескоп горизонту подій» (Event Horizon Telescope — EHT), яка у 2019 р. опублікувала перше в історії зображення «тіні» надмасивної чорної діри в центрі галактики M87, повідомила про нове відкриття, пов’язане з цим об’єктом. На цей раз астрономи змогли визначити напруженість магнітного поля поблизу гравітаційного гіганта і побудувати карту його силових ліній, а також з’ясувати параметри плазми, що його оточує.
Після опублікування історичного зображення учасники проєкту продовжили дослідження. Вони виявили, що значна частина випромінювання з околиць чорної діри в ядрі M87 поляризована. Світло поляризується, коли проходить крізь деякі кристали, спеціальні фільтри (наприклад, скла поляризаційних окулярів), або коли воно випромінюється розігрітими до високих температур областями космічного простору, в яких є магнітні поля.
Об’єднавши в єдину мережу вісім радіотелескопів, розташованих по всій земній кулі, дослідники створили віртуальний аналог інструменту розміром із нашу планету. Його роздільна здатність виявилася еквівалентною роздільності, при якому із Землі можна виміряти сторони кредитної картки, що лежить на поверхні Місяця. У ході подальших спостережень M87 учасникам проєкту вдалося отримати зображення у поляризованому світлі, яке ясно показало присутність магнітного поля в кільці, що оточує чорну дірку.
Подальший аналіз надав нову інформацію про структуру магнітних полів у безпосередній близькості від чорної діри. Дослідники переконалися, що картину, яку вони спостерігають поблизу горизонту подій, вдається пояснити лише у межах теоретичних моделей, у яких передбачається присутність сильно намагніченого газу.
Крім того, спостереження в поляризованому світлі дали ключ до розуміння того, як магнітне поле дозволяє чорній дірі поглинати речовину і випускати потужні джети, що тягнуться як мінімум на 5000 світлових років від центру галактики. Наявні дані свідчать, що магнітні поля біля горизонту подій досить сильні, щоб відштовхувати гарячий газ і допомагати йому чинити опір потужному гравітаційному тяжінню. Та частина газу, якій вдається прослизнути через «магнітне загородження», утворює спіральний потік, що спрямовується до горизонту подій.
За матеріалами: https://www.eso.org
